Деснянська правда
«ДЕСНЯ́НСЬКА ПРА́ВДА» — обласна газета. Виходить у Чернігові тричі на тиждень українською мовою. Засн. у січні 1838 як орган Черніг. губерн. правління під назвою «Черниговские губернские ведомости». На поч. 1918 друкувалася українською мовою. Під час нім. окупації 1918 виходила у м. Почеп (нині Брян. обл., РФ), мала назву «Известия Черниговского губернского и Почепского уездного исполкомов Советов рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов». Після відновлення в Чернігові рад. влади у січні 1919 — «Известия Черниговского временного военно-революционного комитета», від лютого — «Известия Черниговского губернского исполнительного комитета Советов рабочих, селянских и красноармейских депутатов», від серпня — «Серп и молот». У вересні 1919 у зв’язку з перебуванням у місті робітн.-селян. уряду Рад. України газета називалася «Известия Совета рабоче-крестьянской обороны Украины и губернского исполнительного комитета Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов Черниговщины». Після відступу денікінців випуск часопису відновився у листопаді 1919 під назвою «Известия Черниговского губернского комитета Российской Коммунистической партии (большевиков)». Від грудня 1919 — «Знамя Советов», від лютого 1921 — «Известия Черниговского губернского исполнительного комитета Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов и Черниговского губернского комитета КП(б)У», від листопада 1921 — «Красное знамя» (від вересня 1925 — «Червоний стяг»), від грудня 1932 — «Більшовик». Під час 2-ї світової війни г. «Більшовик» друкували у партизан. з’єднаннях О. Федорова (березень 1943) і М. Попудренка (березень–вересень 1943). Від листопада 1943 — сучасна назва. Нині серед співзасн. — Черніг. обл. рада та первинна журналіст. організація редакції. Основна тематика «Д. п.» — всебічне і об’єктивне висвітлення екон., політ., громад., культур. життя області. Наклад бл. 30 тис. прим. Розповсюджується на тер. Чернігівщини. Реклам.-інформ. додаток — «Черниговская неделя». У 2-й пол. 19 ст. з газетою співпрацювали письменники Л. Глібов, М. Вербицький, А. Свидницький, історики О. Лазаревський, М. Маркевич, етнографи О. Шишацький-Ілліч, О. Маркович, П. Єфименко. На її шпальтах на зламі століть виступали письменник М. Коцюбинський, громад. діяч, художник І. Рашевський, драматург І. Кочерга, у 1920-х рр. — В. Блакитний і П. Тичина. У передвоєнні роки в колективі часопису працювали Олекса Десняк, В. Нефелін, А. Кацнельсон, М. Хазан, Б. Левін, Л. Большаков. Головний редактор — В. Борисенко.