Голуб Олена Євгенівна
ГО́ЛУБ Олена Євгенівна (25. 12. 1951, Київ) — живописець і мистецтвознавець. Член андеґраунд. виставк. об’єдн. «Рух» (1977), НСХУ (2003). Закін. Київський університет (1974), Інститут журналіст. майстерності (Київ, 1986; викл. В. Кузьменко). Працювала художником ж. «Радуга» (1987–88), ред. видавництва «Веселка» (1988–93), оглядачем г. «Дзеркало тижня» (1999– 2002). У живописі Г. особливе місце займають сюжетна композиція і портрет, яким притаманні підвищена емоційність та риси гротеску й нар. примітивізму. Створює серії фотоінсталяцій за допомогою комп’ютер. технології. Учасниця і куратор виставк. проектів в Україні та за кордоном від 1977. Персон. виставка — у Києві (2004). Авторка дослідж. з питань теорії зарубіж. та вітчиз. мистецтва, зокрема «Буржуазная “массовая” культура: Новые времена, старые проблемы» (К., 1988, співавт.); «Українське мистецтво і Захід» // «Міст», 2005, № 2; а також низки статей в ЕСУ, журналах «ОМ», «Укр. мистецтво», «Сучасність». Роботи зберігаються у музеях Болгарії, Польщі, Німеччини.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Розрізане яблуко» (1979), «Тітка» (1994), «Ворона», «Нова труба» (обидва — 1995), «Коловерть», «Чупа-чупс, або Ілюзія рівності» (обидва — 2000); «Тріумф жовтого зайця», «Повернення рожевого кота» (обидва — 2002); портрети — Б. Ахмадуліної, «Автопортрет» (обидва — 1976), П. Яковенка (1994), Б. Жолдака (1995), М. Трегуба (1998); серії фотоінсталяцій — «Сигнали неточного часу» (2003), «Присутність» (2004), «У місті Дюбюфе», «Гарячі точки пам’яті» (обидві — 2005); фотоінсталяції — «Він, Вона, Вони» (2003), «Травень 45-го» (2005).
Рекомендована література
- Титаренко О. Люди і звірі // День. 2001, 23 лют.;
- Бажал І. Коротко — про головне // ДТ. 2002, 27 квіт.;
- Саєнко Н. Сигнали часу // День. 2004, 22 січ.
Фотоілюстрації
Людина 
