Галічин Микола Єгорович
ГА́ЛІЧИН Микола Єгорович (21. 12. 1931, с. Панкрушиха Алтай. краю, РФ) — живописець і художник театру. Член НСХУ (1966). Закін. Алма-атин. художнє училище (1957; викл. А. Черкаський). Працював гол. художником Акмолин. драм. театру (1957–60) та Пд.-Казахстан. театру драми (1961–75). Учасник обл., респ. мистецьких виставок від 1957. Персон. — у Чимкенті (Казахстан, 1967), Нікополі (Дніпроп. обл., 1981, 1991, 2001). Твори лірико-містич. змісту. Оформив вистави: «Без вини винні» О. Островського (1957), «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука, «Любов Ярова» К. Треньова (обидві — 1958), «Замок Броуді» за А. Кроніном (1960), «Приборкання норовливої» В. Шекспіра (1964, 1971), «Зачарований вітряк» М. Стельмаха (1965), «Марія Тюдор» В. Гюґо, «Підступність та кохання» Ф. Шіллера (обидві — 1966). Роботи зберігаються у Дніпроп. ХМ, Казах. картин. галереї, Вишгород. культурно-істор. заповіднику (Київ. обл.), Нікопол. краєзнав. музеї (Дніпроп. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Журавлі» (1959), «Вірші» (1977), «Місячний камінь» (1978), «Гроза» (1979), «Чаклунське сяйво місяця» (1988), «Папороть» (1997), «Шепіт хвиль», «Чайки кричать (Пам’яті отамана І. Сірка)» (обидва — 2000), «Тихий вечір» (2001), «Вічний місячний заклик», «Купальська ніч» (обидва — 2003); серії — «Гороскоп друїдів» (1991–95), «Місячні ночі Придніпров’я» (1994–2003).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
. 2000. polotno, oliya.jpg "«Чайки кричать (Пам'яті отамана Сірка)». 2000. Полотно, олія")
Завантажити статтю
Людина 
