Гемінґвей Ернест-Міллер
ГЕМІНҐВЕ́Й Ернест-Міллер (Hemingway Ernest Miller; 21. 07. 1899, містечко Оук Парк побл. Чикаґо, шт. Іллінойс, США — 02. 07. 1961, містечко Кетчум, шт. Айдахо, США) — американський письменник. Закін. середню школу (1917). Працював репортером г. «Star» (м. Канзас, шт. Міссурі, США). Під час 1-ї світової війни добровільно виїхав в Європу і став водієм в амер. Червоному Хресті на італ.-австр. фронті, був поранений. 1919 повернувся до США, на журналіст. роботі. Від 1921 — в Парижі, іноз. кор. г. «Toronto Star». Продовжив журналіст. роботу в Іспанії під час громадян. війни (1937–38), в окупов. Мадриді написав п’єсу «The Fifth Column» («П’ята колона»). У 1939–60 мешкав в м-ку Сан-Франциско-де-Паула (Куба). З поч. революції на Кубі 1960 повернувся до США. Покінчив життя самогубством. Дебютував зб. оповідань «Three Stories and Ten Poems» («Три оповідання і десять віршів», Париж, 1923). У 1926 у США вийшов перший роман Г. — «The Sun Also Rises» («І сонце сходить»; водночас у Лондоні з назвою «Fiesta»; «Фієста»), епіграф до якого дав назву соц.-психол. феномену «втрачене покоління» (означення людей, що пройшли крізь випробування 1-ї світової війни і втратили не тільки фіз. здоров’я, але й віру в сенс життя, майбутнє). Цей роман приніс Г. широке визнання. У наступних романах «A Farewell to Arms» («Прощавай, зброє!», 1929), «For Whom the Bell Tolls» («По кому подзвін», 1940) виражена ідея гуманіст. заперечення війни. 1954 нагородж. Нобелів. премією за повість-притчу «The Old Man and the Sea» («Старий і море», 1952) за майстерність у створенні нового стилю у сучас. літ-рі. У повісті звучить гімн непереможності людини, її здатності вистояти; окреслено ідею, що людина у світі непередбачуваної жорстокості і непостійності, прагнучи віднайти своє ідеал. «я», повинна залишатися мужньою, гідною, навіть зазнаючи поразки. Серед ін. творів Г.: зб. оповідань «In my home» («У моєму будинку», Париж, 1924), «In Our Time» («У наш час», Париж, 1924; Нью-Йорк, 1925), «The Torrents of Spring» («Весняні води», Нью-Йорк, 1926), «Men Without Woman» («Чоловіки без жінок», Нью-Йорк, 1927), «Winner Take Nothing» («Переможець нічого не здобуває», Нью-Йорк; Лондон, 1933); романи «To Have and Have Not» («Мати і не мати», 1937), «Islands in the Stream» («Острови в океані», 1970); спогади «A Moveable Feast» («Свято, яке завжди з тобою», 1964), «The Nick Adams Stories» («Оповідання про Ніка Адамса», 1972; усі — Нью-Йорк). Книги Г. перевидані і перекладені багатьма мовами світу. Укр. мовою його твори перекладали Я. Борисенко, Л. Гончар, Н. Калачевська, В. Митрофанов, М. Пінчевський, Ю. Покальчук, С. Сингаївський, П. Соколовський, К. Сухенко, Н. Тарасенко та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Твори: В 4-х т. К., 1979–81.
Рекомендована література
- Эрнест Хемингуэй: Биобиблиогр. указ. Москва, 1970;
- Денисова Т. Н. Ернест Хемінгуей: Життя і творчість. К., 1972;
- Лидский Ю. Л. Творчество Э. Хемингуэя. К., 1978;
- Тарнавський О. Поцейбічний міт Гемінґвея // Тарнавський О. Відоме й позавідоме. К., 1999;
- Глущенко Г. «Гімн людині» чи щось інше? // Всесвітня література та культура в навч. закладах України. 2004. № 9.
Завантажити статтю
Людина 
