Вургун Самед

Визначення і загальна характеристика

ВУРГУ́Н Самед (Vurǧun Səməd; справж. — Векілов Самед Юсіф Оглу; Vəkilov Səməd Yusif Оǧlu; 12. 05. 1906, с. Верх­нє Салагли, нині Азербайджан — 27. 05. 1956, Баку) — азербайджанський поет і громадський діяч. Нар. поет Азербайджану (1956). Академік АН Азерб. РСР (1945). Навч. у Азерб. університеті та Літ. ін­ституті в Москві (1929–31). Роз­квіт Азербайджану — осн. тема поет. зб. «Кönül dəftərі» («Книга серця», 1934), «Аzərbаусаn» («Азербайджан», 1935), «Аzаd іlhаm» («Вільне натхне­н­ня», 1939), епіч. поем «Муғaн» («Муган», 1949), «Аjҝүn» («Айгюн», 1951) та ін. Мрію про щастя, боротьбу народу за світле життя від­творив у істор. поемах «26» (1935), «Üsyаn» («Пов­ста­н­ня», 1936), а також у поемах «Qiz qаlаsi» («Дівоча вежа»), «Bulaq əfsаnəsi» («Легенда про джерело»; обидві — 1935), «Аj əфсанəси» («Легенда про місяць», 1941) та ін., в основу яких покладено легенди. Автор героїко-романт. драм на істор. теми: «Vagif» («Вагіф», 1937; Сталін. премія, 1941), присвяч. азерб. поетові-лірику 18 ст.; «Хаnlаr» (1939; укр. перекл. — «Сходить сонце (Ханлар)», К., 1952), в якій змальовано визв. боротьбу азерб. народу; «Фəрhaд вə Ширин» («Фергад і Шірін», 1941; Сталін. премія, 1942). Патріот. звуча­н­ня сповнені твори, напис. у роки 2-ї світової війни, зокрема філос. пʼєса «Инсан» («Людина», 1945). Деякі вірші цього часу присвяч. Україні — «Украjна партизанларына» («Українським партизанам»), «Ҝѳjəрчин» («Голуб»). Пере­клав поеми «Катерина» і «Марʼяна-черниця» Т. Шевченка. Усі на­звані твори В. опубл. у Баку. Автор ст. «Мəhəbbət dolu qəlb» («Серця, сповнені любові», 1938; опубл. у кн. «Світова велич Шевченка», т. 2, К., 1964), «Бизим гардашлыüымиз» («Наше братерство», 1953) — про азерб.-укр. літ. звʼязки. Укр. мовою окремі твори В. пере­кладали О. Ющенко, В. Гурвич, А. Адаліс, П. Антопольський, В. Сергєєв, В. Кафаров, Ю. Феоктистов.

Літ.: Ахундов Н. Самед Вургун. Библио­графия. Баку, 1965.

Ф. Ґ. Туранли

Завантажити статтю