Вачі Леонід Дюлович

ВА́ЧІ Леонід Дюлович (12. 09. 1930, Москва) — звукооператор. Батько С. Вачі. Член НСКінУ (1974). Закін. Київ. інститут кіноінженерів (1954). Відтоді — на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. Оформив фільми «Дорогою ціною» (реж. М. Донськой), «Штепсель женить Тарапуньку» (реж. Ю. Березін, Ю. Тимошенко; обидва — 1957), «Це було навесні» (1959, реж. А. Войтецький, К. Гаккель), «Летючий корабель» (1960, реж. М. Юферов, А. Войтецький), «З днем народження» (1961, реж. М. Маєвська, О. Маслюков), «Стежки-доріжки» (1963, реж. О. Борисов, А. Войтецький), «Загибель ескадри» (1965, реж. В. Довгань), «Берег надії» (1967, співавт., реж. М. Вінграновський), «Поштовий роман» (1969, реж. Є. Матвєєв), «Білий птах з чорною ознакою» (1970), «Наперекір усьому» (1972; обидва — реж. Ю. Іллєнко), «Поцілунок Чаніти» (1974), «Я більше не буду» (1975), «Не плач, дівчино!» (1976, співавт.; усі — реж. Є. Шерстобитов), «Земні та небесні пригоди» (реж. І. Вєтров), «Білий башлик» (співавт., премія Всесоюз. кінофестивалю за краще звукове рішення, Кишинів, 1975; обидва — 1974), «Запрошення до танцю» (1977; обидва — реж. В. Савельєв), «Серед літа» (1975, реж. В. Ілляшенко), «Напередодні прем’єри» (1978, реж. О. Гойда), «Дивна відпустка» (1980, т/ф, 3 серії, реж. М. Засєєв, І. Вєтров), «Інспектор Лосєв» (1982, т/ф, 3 серії, реж. О. Гойда).

Завантажити статтю