Вайнберґ Давид Веніамінович
ВА́ЙНБЕРҐ Давид Веніамінович (15(28). 04. 1905, с. Новосельці, нині Гриців. р-ну Хмельн. обл. — 05. 03. 1973, Київ) — фахівець у галузі будівельної механіки. Доктор технічних наук (1950), професор (1956). Премія ім. Б. Галеркіна (1956). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1932). Працював у Інституті буд. механіки АН УРСР (1933–41, 1944–59, ст. н. с.); Буд. та Авіац. інститутах у м. Куйбишев (нині Самара, РФ, 1941–44). Водночас 1933–37 — декан буд. ф-ту, 1944–48 і від 1955 — проф., 1957–73 — завідувач кафедри буд. механіки, від 1961 — засн. і зав. лаб. тонкостін. простор. конструкцій Київ. інж.-буд. інституту (нині університет будівництва і архітектури). Досліджував теорію пружності та питання буд. механіки простор. систем. Засн. і відп. ред. (від 1965) наук. зб. «Сопротивление материалов и теория сооружений».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Напряженное состояние составных дисков и пластин. К., 1952; Пластины, диски, балки-стенки: Прочность, устойчивость и колебания. К., 1959 (співавтор); Расчет оболочек. К., 1961; Расчет пространственных рам. К., 1964 (співавтор); Спицевые и дисковые зубчатые колеса. Москва, 1965; Концентрация напряжений в пластинах около отверстий и выкружек: Справоч. пособ. К., 1969.
Рекомендована література
- Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930–2000): Довід. К., 2001;
- Баженов В. А., Кобієв В. Г. Давид Веніамінович Вайнберг: Короткий біогр. нарис. К., 2005.
Завантажити статтю
Людина 
