Бір

БІР — соснові ліси, які ростуть на добре дренованих піщаних і супіщаних ґрунтах. Термін «Б.» зʼявився у спец. літературі на­прикінці 20 ст. Звичайно в Б. дерево­стан утворює сосна з домішкою берези, під­лісок від­сутній; у травʼяно-чагарник. ярусі пере­важають брусниця, чорниця, грушанки, плауни, одинарник європейський та псамофіти. Добре виявлений моховий ярус із зелених мохів, на сухих під­вищених ділянках — лишайники. Роз­різняють 4 типи Б.: сухий, найтиповіший — на дюн­них горбистих ділянках і плато (соснові ліси лишайникові, вересові); свіжий — на пологих схилах (соснові ліси брусницеві, зеленомохові); вологий — біля під­ніж­жя схилів (соснові ліси чорницеві) та мок­рий — на заболочених зниже­н­нях (соснові ліси лохинові, багнові). Най­продуктивніші свіжі Б. завдяки запасам високо­якіс. деревини. Деякі природні Б. входять до категорії цін­них лісів, зокрема на терасах річок у лісо­степ. та степ. зонах. В Україні до таких Б. належить Черкас. Б. (побл. Черкас). Для Б. характерні значні ресурси чорниці, грибів, лікар. сировини. Вони ві­ді­грають чималу рекреац. роль (сосна виділяє фітонциди, що мають лікув. властивості), по­значаються також багатою фауною. Під на­звою «Б.» укр. лісо­знавці Є. Алексєєв, П. Погребняк і Д. Вороб­йов виділяють також групу типів лісу.

Завантажити статтю