Богатиков Юрій Йосипович
БОГА́ТИКОВ Юрій Йосипович (28. 02. 1932, м. Єнакієве Сталін., нині Донец. обл. — 08. 12. 2002, Сімферополь) — естрадний співак (баритон). Народний артист УРСР (1973), СРСР (1985). Премія Ленін. комсомолу (1983). Почесна відзнака Президента України (1996). Орден «За заслуги» 2-го ступеня (1999). Лауреат Міжнар. фестивалів — «Дружба» (Берлін, 1968), «Золотий Орфей» (1969), «Кримські зорі» (від 1973). Закін. Харків. муз. училище (1958), Сімфероп. університет (1984). У 1960–64 — соліст Харків., 1964–74 — Луган. філармоній. Від 1974 — соліст Крим. філармонії й худож. кер. ансамблю «Крим». У репертуарі — рос. та українські народні пісні, пісні сучас. авторів. Перший виконавець багатьох рад. пісень: «Давно не бував я в Донбасі» (автор М. Богословський), «Давай поговоримо» (автор Е. Ханок), «Не остуди своє серце, синку» (автор В. Мігуля), «День Перемоги» (автор Д. Тухманов). Худож. кер. міжнар. фестивалю «Пісні моря». Випустив 5 аудіокасет-альбомів: «Осіннє золото», «Пісні моря», «Чоловіча розмова», «Сонце в бокалі», «Червоні троянди». Знявся в муз. фільмі «Мені довірена пісня» (реж. Б. Небієрідзе, 1978). Найпопулярніші пісні: «Сплять кургани темні», «Стомлений підводний човен», «Золота Керч», «Тиша», «Два кольори», «Кохана» та ін. Гастролював у 38-ми країнах світу (Куба, Франція, Китай, Угорщина, Польща, Німеччина та ін.).