Богуш Павло Михайлович
БО́ГУШ Павло Михайлович (17. 03. 1922, с. Леонтіївка, нині Ново-Воронцов. р-ну Херсон. обл. — 24. 03. 2003, м. Нікополь Дніпроп. обл.) — краєзнавець, художник. Член НСЖУ (1999). Премія ім. В. Антоновича (1994). Учасник 2-ї світової війни, мав бойові нагороди. Закін. Херсон. пед. інститут (1950). Учителював (1944– 98). Організував кілька шкільних краєзнав. музеїв, картинну галерею, кімнату-музей С. Прокоф’єва (при Нікопол. пед. училищі, 1992). Автор книг та ілюстрацій до них: «У истоков истории Никополя» (1992), «Илья Репин на Никопольщине», «Тарас Шевченко на Нікопольщині. Рік 1843» (обидві — 1993; усі — Дніпропетровськ); «Звідси воля розлилася на всю Україну: Путівник по місцях Запорозьких Січей на Нікопольщині» (1993), «Нікопольщина — столиця п’яти Запорозьких Січей» (1994), «Видел Никополь» (1998), «Записная книга Дмитрия Ивановича Яворницкого» (2000), «Исторические повествования. Никопольские вольные матросы. Никопольчане-потемкинцы» (2002; усі — Нікополь). Б. склав низку істор.-літ. карт: «Подорож Т. Г. Шевченка по Подніпров’ю у вересні 1843 р.» (1993), «Розташування Запорозьких Січей на Нікопольщині» (1990, 1993), «Братські могили і пам’ятки воїнам, які загинули у боях за визволення Нікопольщини у 1943–1944 рр.» (1994).