Броневський Владислав
БРОНЕ́ВСЬКИЙ Владислав (Broniewski Władysław; 17. 12. 1897, м. Плоцьк, Польща — 10. 02. 1962, Варшава) — польський поет, перекладач, журналіст. Вивчав філософію у Варшав. університеті та Сорбонні (Париж). 1915–21 — солдат Польс. легіонів та Польс. війська. Літ. дебют відбувся 1923. Представник преси лівої орієнтації. Працював ред. тижневика «Wiadomości Literackie» (1925– 36), де 1934 надрукував репортаж про перебування у рад. Україні (відвідав Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя). Від вересня 1939 — у Львові. 1940–41 ув’язн. у Львові та Москві. Від 1941 — в Польс. армії СРСР; 1942–45 — на Близькому Сході, ред. тижневика «W Drodze» (Єрусалим). Від кін. 1945 — у Лодзі, згодом у Варшаві. Був знайомий з П. Тичиною, М. Рильським, В. Сосюрою, М. Бажаном, С. Тудором, П. Козланюком та ін. Перекладав польс. мовою окремі п’єси О. Корнійчука. 1958 удруге відвідав Україну, дав інтерв’ю «Літературній газеті».
Додаткові відомості
- Основні твори
- Wiatraki. 1925; Bagnet na broń. Poezje 1939–1943. Jerozolima. 1943; Wiersze warszawskie. 1948; Młodym do lotu. 1952; Moje przyjaźnie poetyckie: Przekłady. 1960; Wiersze i poematy. 1962 (усі — Варшава).
Рекомендована література
- Władysław Broniewski — w piątą rocznicę śmierci. Warszawa, 1967;
- Władysław Broniewski. Materiały z sesji Instytutu Badań Literackich PAN. Warszawa, 1976.
Завантажити статтю
Людина 
