Розмір шрифту

A

Бугославський Сергій Олексійович

БУГОСЛА́ВСЬКИЙ Сергій Олексі­йович (20. 06(02. 07). 1888, Чернігів — 14. 01.1946, Москва) — літературо- та музико­знавець, композитор. Доктор мистецтво­знавства (1940), проф. Член-кореспондент Держ. академії худож. наук Росії. Закін. муз. училище РМТ (1907) та Університет св. Володимира у Києві (1912). Наук. під­готовку здобув на семінарі сх.-словʼян. філології В. Пере­тца. Муз. композицію ви­вчав у Р. Ґлієра, О. Іл­лінського, С. Василенка. Від 1916 - магістр, доцент, проф. Таврій. університету (Сімферополь), від 1922 — у Моск. комуніст, університеті трудящих Сходу, Вищому літ.-худож. ін­ституті та Моск. університеті; 1926–30 — худож. кер. Моск. радіо; 1938–45 — в Ін­ституті світ. літ-ри АН СРСР. Як кер. від­ділу фольклору цього Ін­ституту багато уваги приділяв збиран­ню та ви­вчен­ню нар. творчості періоду 2-ї світової війни. Істор.-літ. інтереси Б. зосереджувалися у галузі текс­тол. ви­вче­н­ня агіо­графії та літописа­н­ня періоду Київ. Русі. Ці дослідже­н­ня під­сумовано в окремих роз­ділах академ. «Истории рус­ской литературы» (Москва; Ленин­град, т. 1, 1941; т. 2, ч. 1, 1945; т. 2, ч. 2, 1948). Знач. наук. інтерес становить його праця «“Повесть времен­ных лет”: Списки, редакции, первоначальный текст» // «Старин­ная рус­ская повесть», Москва; Ленин­град, 1941 (високо оцінена А. Шахматовим та М. Гудзієм), у якій зі­ставлено всі списки твору, уточнено історію текс­ту, роз­вʼязано окремі про­блеми. Уклав зб. «Летописный рас­сказ в рус­ских летописных сводах ХІІ–ХVІ вв.» (опубл. частинами). Муз.-наук. інтереси — нар. пісня (запис і обробка фольклору), музика й кіно. Автор симфонії з хором «Пушкін», сюїти «Пісен­на роз­повідь про таджиків», увертюри «Ломоносов», романсів, музики до к/ф «Свято св. Йоргена» (1930, реж. Я. Протазанов).

Додаткові відомості

Основні праці
Несколько замечаний к теории и практике критики текста. Чг., 1913; К литературной истории «Памяти и похвалы» князю Владимиру. Ленинград, 1925; Музыка и кино: Принципы и методы киномузыки. Москва, 1926 (співавтор); Два этюда о Бетховене. Москва; Ленинград, 1927; Ирма Яунзен — исполнительница песен народностей. Москва; Ленинград, 1927; 1929; Р. М. Глиэр. Москва, 1927; 1930; Україно-руські пам’ятки 11-18 вв. про князів Бориса та Гліба: Розвідки та тексти // Зб. істор.-філол. відділення ВУАН. К., 1928. № 77; Музыкальное сопровождение в кино. Москва; Ленинград, 1929 (співавтор); М. М. Ипполитов-Иванов: Жизнь и творчество. Москва, 1936; М. Горький и русская народная песня // Лит. критик. 1938. № 6; «Слово о полку Игореве»: Истор.-лит. очерк. Москва, 1938; Ленинград, 1941; Областные литературы периода феодальной раздробленности // История рус. лит-ры. Москва; Ленинград, 1946; Русская земля в литературе Киевской Руси ХІ–ХІІІ // Ученые зап. Моск. університета. 1946. Вып. 118.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2004
Том ЕСУ:
3
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
літературо- та музикознавець
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
36457
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
69
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Бугославський Сергій Олексійович / Г. В. Самойленко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-36457.

Buhoslavskyi Serhii Oleksiiovych / H. V. Samoilenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2004. – Available at: https://esu.com.ua/article-36457.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору