Корн Рахіль

КОРН Рахіль (Рахель) (; справж. — Герінґ Рохл; 15. 06. 1898, с. Підліски, Галичина — 09. 09. 1982, м. Монреаль, провінція Квебек, Канада) — єврейська письменниця. Член СП СРСР (1941), Міжнар. ПЕН-клубу (1946). Отримала домашню освіту. Під час 1-ї світової війни мешкала у Від­ні, 1918–41 — у м. Перемишль (нині Підкарпат. воєводство, Польща), під час 2-ї світової вій­ни — у Києві, на евакуації в Узбе­кистані, від 1944 — у Мос­кві, від 1946 — у м. Лодзь (Поль­ща). 1948 емігрувала до Ка­нади. Публікувалася від 1918 польс. мовою у сіоніст. г. «Novy Dziennik» та соціаліст. ж. «Glos Przemyski», від 1919 — мовою їдиш (дебютувала поемою в г. «» у Львові). Перші зб. поезій «» («Село», Вільно, 1928), «» («Чер­воний мак», 1937) та оповідань «» («Земля», 1936; обидві — Варшава) сповнені яскравими пейзажами, драм. протиріччями сільс. життя та любов. лірикою, просякнуті ідиліч. ясністю погляду на природу рідної Галичини. Авторка зб. поезій «» («Дім і бездомність», Буенос-Айрес, 1948), «» («Доля», 1949), «» («Дев’ять оповідань», 1957; оби­дві — Монреаль), « » («З іншого боку поезії», 1962), «» («Милість світу», 1968), « » («Вістря миті», 1972), « » («Змінена дійсність», 1977; усі — Тель-Авів). У Києві незадовго до оку­пації вийшла зб. віршів «» («Лідер»). В еміграції гол. мотивами творчості К. стали туга за батьківщиною, увічнення пам’я­ті про загиблих на війні. В ос­танні роки життя звер­нулася до символізму. Добірка віршів К. у перекл. укр. мо­вою В. Богуслав­ської увійшла до «Антології єврейської поезії» (К., 2007).

Завантажити статтю