Борозний Степан Іванович

БОРОЗНИ́Й Степан Іванович (07. 07. 1921, с. Монастириха Скалат. пов., нині Гусятин. р-ну Терноп. обл.) — учасник національно-визвольних змагань. Член ОУН (1939). Навч. у польс. гімназії в Тернополі, учител. семінарії в Самборі. У травні 1941 заарешт. і вивез. до Тюмені (РФ). З місця заслання втік, повернувся в Україну. У м. Скалат вів підпіл. роботу, друкував листівки ОУН. Заарешт. німцями, згодом звільнений. Брав участь у боях з енкаведистами, 1944 поранений. 15 січня 1945 побл. м. Калуш (нині Івано-Фр. обл.) разом із групою підпільників захопл. енкаведистами. 16 березня 1945 засудж. до смерт. кари з конфіскацією майна. Вирок замінено 20-ма р. каторги. Відбував ув’язнення у 3-й каторж. зоні в Норильську, 1953 брав участь у повстанні політв’язнів; у таборах Іркутської обл. (Вихорівка, Тайшет, Суєтиха). 9 квітня 1959 покарання замінено засланням (Суєтиха), яке відбував до 3 березня 1964. Через заборону повертатися в Зх. Україну оселився в м. Нікополь на Дніпропетровщині. Працював на буд-ві, на підсоб. роботах. Б. — автор низки віршів, опубл. у пресі. Реабіліт. 26 квітня 1993.

Рекомендована література

1. Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917–1953: Сусп.-політ. та історико-правовий аналіз: У 2 кн. Кн. 2. К., 1994.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю