Бабич Михайло Павлович

БА́БИЧ Михайло Па­влович (22. 07(03. 08). 1844, м. Єкатеринодар, нині Краснодар, РФ — 07. 08. 1918, м. Пʼятигорськ Ставроп. краю, пере­похов. у квітні 1919 в Єкатеринодарі) — громадський та військовий діяч. Генерал-лейтенант (1907), генерал від інфантерії (1914). Нагороди Росії. Навч. у Воронез. Михайлів. кадет. корпусі (1862), Кавказ. навч. роті (1868). Від 1862 — юнкер резерв. дивізії 6-го армій. корпусу Тарутин. Ольденбур. полку. Від 1863 — в полках Кубан. обл., від 1864 — у 74-му піхот. Ставропол. полку. Учасник рос.-турец. війни 1877–78. Брав участь у боях проти ахалтекинців (1880–81) у Серед. Азії. За­ймав різні командні посади в Кубан. козачому війську. 1906–08 — військ. губернатор Карської обл. Від 1908 — нач. Кубан. обл., наказний отаман Кубан. козачого полку й тимчас. генерал-губернатор. Рішуче зупинив рев. терор в області. Значну увагу приділяв від­роджен­ню демократ. традицій козацтва, поліпшен­ню землекористува­н­ня, буд-ву залізниць, шкіл і культур. закладів, роз­виткові кредит. системи, під­тримці діяльності культ.-осв. організацій. Під його керівництвом реорганіз. Військ. музей при Кубан. статист. комітеті, від­крито Єкатеринодар. муз. училище та Єкатеринодар. від­діл. рос. муз. товариства, памʼятник першим запоріз. козакам у Тамані (1911). Діяльність Б. була спрямована проти русифікатор. політики царизму стосовно кубан. козацтва. 1910 ініціював пита­н­ня пере­да­н­ня Кубан. козачому війську памʼяток Запоріз. війська та присвоє­н­ня Кубан. козачому війську старшинства від 1556 (від часу утворе­н­ня Запоріз. низового війська). Фінансував написа­н­ня та ви­да­н­ня праці Ф. Щербини «История Кубанского казачьего войска» (в 2 т., 1911, 1913). У березні 1917 звільнений зі служби, пере­їхав до м. Кисловодськ (Росія). Неоднораз. був заарештований більшовиками; страчений біля під­ніж­жя г. Машук у Пʼятигорську.

Завантажити статтю