Грабець Омелян Петрович
ГРАБЕ́ЦЬ Омелян Петрович (псевд.: Батько, Вовк; 01. 08. 1911, с. Нове Село Любачів. пов., нині Польща — 10. 06. 1944, с. Микулинці Літинського р-ну Вінницької обл.) — громадський та військовий діяч. Чоловік Г. Грабець. Закінчив Празький політехнічний інститут (1935). Член Пласту, УВО і ОУН. За причетність до атентату на польського міністра Б. Пєрацького (1934) був виданий чеською владою польському правосуддю. За відсутністю доказів уникнув смертної кари, відбував покарання у таборі м. Береза Картузька (нині м. Береза Брестської обл., Білорусь; вересень 1934 — січень 1935, звільнений через важку травму). 1938 працював на текстильній фірмі «Полотно» у Львові. За скеруванням проводу ОУН очолював Українське студентське спортивне товариство, керував обороною собору св. Юра від польських шовіністичних банд. 1939 знову заарештований польськими урядовцями (табір Бригідки, Львів). На поч. 2-ї світової війни — у похідних групах ОУН; проводив організаційну й просвітницьку роботу. Від 1941 — провідник призначеної підгрупи на Воронежчині, обласний провідник ОУН Рівненщини, від 1942 — обласний провідник ОУН Кам’янець-Подільщини, 1943–44 — провідник Генерального округу ОУН на Осередньо-східній українській землі (нині територія Хмельницької та Тернопільської обл.), 1944 — командир УПА–Південь. Організував масові втечі з таборів військовополонених, чимало звільнених від німецьких окупантів поповнили лави загонів УПА. Загинув у бою з відділами НКВС.
Рекомендована література
- Командир групи УПА–Південь полковник «Батько»: Омелян Грабець у спогадах бойових друзів та родини. Коломия, 2001;
- Полєк В. Біографічний словник Прикарпаття. Ів.-Ф., 1993.
Завантажити статтю
Людина 
