БАРБА́РИЧ Андрій Іванович (14(27). 08. 1903, м. Остер, нині Черніг. обл. — 19. 06. 1979, Київ) — геоботанік, дендролог. Доктор біо­логічних наук (1968). Сталінcька премія (1952). Закін. Київ. ІНО (1933). Від­тоді працював в Ін­ституті ботаніки АН УРСР: м. н. с., ст. н. с., вчений секр., від 1944 — зав. гербарію укр. флори, від 1970 — старший науковий спів­робітник-консультант; одночасно від 1935 — дендролог Ботан. саду при Ін­ституті ботаніки АН УРСР. Наукові праці з питань систематики, флористики, гео­графії рослин, геоботаніки, дендрології, охорони природи, етноботаніки, історії ботаніки, бібліо­графії ботан. літ-ри. Досліджував флору Укр. Поліс­ся, Донбасу. Б. — спів­авт. «Ви­значника рослин УРСР» (1950), академічного 12-том. ви­да­н­ня «Флора УРСР» (1938–65), «Ви­значника рослин України» (1965), «Определителя растений Башкирской АССР». Для ви­да­н­ня «Определитель высших растений Украины» (1987) Б. опрацював понад 50 родин квіткових рослин: Juncaceae, Caprifoliaceae, Cucurbitaceae, Aceraceae, Convolvulaceae, Empetraceae, Solanaceae, Vacciniaceae, Saxifragaceae, Tiliaceae та ін. Зібрав великий гербарій квітк. рослин. Ви­вчав історію ботан. науки в Україні й подав біогр. ві­домості, опрацював наук. спадщину, гербарні колекції А. Андрже­йовського, В. Бес­сера, В. Липського, П. Роговича, І. Шмальгаузена та ін., історію ботан. наук. центрів та т-в Києва, Одеси, Харкова та ін.