БЄЛЯ́ЄВА Лілія Вікентіївна (29. 01. 1928, м. Бобруйськ, нині Могилів. обл., Білорусь — 28. 08. 2025, Київ) — бібліо­граф. Дружина В. Бєляєва. Закін. Львівський університет (1953). У 1953–55 працювала в Ін­ституті літ-ри АН УРСР: бібліотекар, м. н. с.; від 1955 — у НБУВ (обидва — Київ): бібліотекар, ст. ред., гол. бібліо­граф, 1974–86 — за­ступник директора з наукової роботи, 1986–2015 — гол. бібліо­граф від­ділу нац. бібліо­графії. Авторка метод. роз­робок з питань наук.-допоміж. бібліо­графії. 1958–88 у ж. «Рад. літературо­знавство» вела рубрику «Книги з українського літературо­знавства». Бібліо­графічний редактор 5-го тому «Українська література в країнах Центральної та Пів­ден­но-Східної Європи: Матеріали до бібліо­графії», колектив. моно­графії «Українська література в загальнословʼянському і світовому контекс­ті» (в 5 т., К., 1994) та кн. «Українська революція і державність: 1917–1920 рр.» (К., 2001).