Бусел Яків Григорович

БУ́СЕЛ Яків Григорович (псевд.: Багровий, Галина, Заславський, Дні­провий, Київський, Роман Галина, Шахтар; 26. 01. 1912, м. Митава, нині Латвія — 15. 09. 1945, с. Бишки Козів. р-ну Терноп. обл.) — публіцист, громадсько-політичний діяч. Закін. Рівнен. укр. г-зію, навч. на факультеті права у Львів. університеті (1932–33). Учасник нац.-визв. боротьби на Волині та Поліс­сі. Був референтом кра­йової екзекутиви ОУН у 1936– 37, одним із засн. рев. руху на пн.-зх. укр. землях, за що неодноразово заарешт. польс. поліцією. У травні 1939 засудж. до 12 р. увʼязне­н­ня. У вересні того ж року ви­йшов на волю і продовжив боротьбу. Спів­роб. політ.-пропагандист. осередку при Проводі ОУН, брав участь у під­готовці й проведен­ні 2-го Над­звичай. великого збору ОУН у Кракові (1941). Під час 2-ї світової війни очолював кра­йовий політ.-пропагандист. осередок і редагував під­піл. ви­да­н­ня на пн.-зх. укр. землях. На 3-му Над­звичай. великому зборі ОУН (1943) був обраний чл. Проводу організації. З його ініціативи восени 1943 було скликано 1-у конф. поневол. народів Сх. Європи та Азії. Кер. політ. штабу при Проводі ОУН, нач. політвихов. від­ділу військ. штабу УПА на Волині (згодом УПА–Північ). Референт ідеол.-політ. ви­школу Проводу ОУН (1944–45). Продовжував друкуватися у під­піл. ви­да­н­нях, зокрема в органі Проводу ОУН «Ідея і чин». Популярності набула його брошура «Совєтський патріотизм» (1946, видавалася в під­піл­лі), в якій аргументовано показував облудність більшов. патріотизму й проти­ставляв йому героїч. патріотизм поневол. народів, які воювали за визволе­н­ня своєї країни. Загинув у сутичці з під­роз­ділом НКВС. Посмертно отримав зва­н­ня під­полковника УПА. 1999 у Бишках від­крито Музей нац.-визв. боротьби ОУН–УПА ім. Б.

Завантажити статтю