АБЖОЛТО́ВСЬКА Властиміла (Abźoltovská Vlastimila; 01. 10. 1904, с. Вільшанка, нині Любомльського р-ну Волинської обл. — 10. 06. 1995) — чеська пере­кладачка. Закінчила Празький університет (1932). У її пере­кладі ви­йшли романи й повісті М. Стельмаха («Велика рідня», 1954, 1956; «Кров людська — не водиця», 1958; «Правда і кривда», 1965), П. Загребельного («Роз­гін», 1979; «Роксолана», 1985), Ю. Щербака («Барʼєр несумісності», 1973, 1977; «Хроніка міста Ярополя», 1981; «Маленька футбольна команда», «Довгий час добра», обидві — 1982), Ю. Мушкетика («Смерть Сократа», «Суд над Сенекою», «Старий у задумі», усі — 1982); оповіда­н­ня Є. Гуцала (зб. «Перед­чу­т­тя радості», «Весна високосного року», обидві — 1979) твори О. Гончара, Ю. Яновського, П. Панча, О. Гаврилюка та ін. (в антології «Українське оповіда­н­ня», 1956, та зб. «Україна спів­ає і роз­повід­ає», 1957). Пере­клала окремі твори Марка Вовчка, М. Коцюбинського, Остапа Вишні, Ю. Збанацького, О. Ковіньки, В. Швеця, Є. Кравченка. Автор літературних порт­ретів М. Стельмаха, С. Скляренка, Марка Вовчка, Остапа Вишні.