АКИ́МОВ Леонід Опанасович (08. 11. 1937, с. Ка­призка Орлов. обл., РФ — 30. 01. 2017, Харків) — астроном. Доктор фізико-математичних наук (1989). Премія ім. М. Барабашова АН УРСР (1988). Закін. Харків. університет (1960). Працював ст. н. с. (1963–78), зав. від­діл. фізики Сонця, Місяця і планет, згодом астрофізики (1978– 2000), від 2000 — провід­ний науковий спів­робітник Астроном. обсерваторії Харків. університету. Осн. напрям наук. діяльності — фізика Місяця, теор. та спо­стережне дослідж. оптич. характеристик місяч. поверх­ні як основи для ви­вче­н­ня її геол.-морфол. властивостей. На під­ставі багаторіч. спо­стережень створив каталог оптич. властивостей 255 ділянок місяч. поверх­ні, ви­вчив оптичні властивості зразків місяч. ґрунту, сформулював закон від­би­т­тя світла гранично шорсткою поверх­нею. За даними спо­стережень соняч. затемнень, проведених під керівництвом А., зна­йдено максимум ви­промінюва­н­ня в лінії гелію D3 в ділянці температур. мінімуму в атмо­сфері Сонця, роз­роблено неоднорідну модель соняч. факелів. А. створив низку приладів для астрофіз. досліджень.