Алімбаєв Музафар
Визначення і загальна характеристика
АЛІМБА́ЄВ Музафар (Әлiмбаев Мұзафар; 29. 10. 1923, аул Кзилагаш, нині Павлодар. обл., Казахстан — 26. 11. 2017, Алмати) — казахський письменник, літературознавець, перекладач. Нар. письменник Казахстану. Державна премія Казахстану ім. Абая (1984). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Казах. університет (1965). Працював у ред. газет і журналів «Пионер» (1948– 56), «Балдырған» («Пагінець», 1958–86). Автор поет. зб. «Қарағанды жырлары» («Пісні про Караганду», 1952), «Лирика» («Лірика», 1958), «Өшпес от» («Вічний вогонь», 1969), зб. пісень «Ақмаңдайлым» («Яснолика», 1984), які вирізняються філософічністю й афористичністю; докум. нарису «Хас батыр Қасым Қайсенов» («Касим Кайсенов — справжній герой», 1981) про письменника і партизана К. Кайсенова; книг есе з літературознавства «Көңiл кунделiгiнен» («Зі щоденника бажань», 1980), «Көңiл кунделiй» («Щоденник бажань», 1996); монографії про художню природу, теорію і практику перекладу прислів’їв і приказок «Өрнектi сөз-ортақ қазына» («Багатство мови — спільне надбання», 1967). Дослідж. з етнопедагогіки казах. народу, життя і діяльності відомих діячів культури, мистецтва, літ-ри лягли в основу книг «Өмiр. Өнер. Өнерпаз» («Життя. Мистецтво. Талант», 1990), «Толқыннан толқын туады» («Із хвилі народжується хвиля», 1992). Видав зб. власних афоризмів «Нақылдар кiтабы» («Книга настанов», 2000), до якої увійшло більше 3-х тис. висловлювань. Усі твори А. видані в Алмати. Писав для дітей. Уклав книгу вибр. прислів’їв і приказок «Інжу» («Перлина»), до якої увійшла велика добірка українських. Написав цикл віршів про Т. Шевченка. Переклав казах. мовою деякі твори Лесі Українки, М. Рильського, Л. Первомайського, П. Воронька, М. Сингаївського. А. — співавт. гімну Респ. Казахстан.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
