АНДРІЮ́К Катерина Іванівна (27. 11. 1927, с. Маяки, нині Біляїв. р-ну Одес. обл. — 01. 03. 2013, Київ) — мікробіо­лог. Професор (1981), член-кореспондент НАНУ (1982). Заслужений діяч науки УРСР (1978). Премія ім. Д. Заболотного АН УРСР (1974), премія РМ УРСР (1983). Закін. Одес. університет (1951). Від 1954 — в Ін­ституті мікробіо­логії НАНУ: наук. секр., від 1961 — старший науковий спів­робітник, від 1968 — завідувач від­ділу заг. та ґрунт. мікробіо­логії, від 1993 — радник директора. Одна із засновників нового напряму в ґрунтовій мікробіо­логії: екофізіологія ґрунт. мікроорганізмів та біо­корозія металів. Наук. дослідже­н­ня стосуються еколoгії, систематики і фізіології ґрунт. стрептоміцетів та ін. ґрунт. мікроорганізмів. Під її керівництвом досліджено структуру і функції мікроб. ценозів ґрунту при інтенсив. та альтерн. системах землеробства. Роз­винула концепцію впливу різних технологій будівництва великомас­штабних під­зем. споруд на формува­н­ня агресив. мікроб. сукупностей. Від 1970-х рр. очолювала дослідже­н­ня з біо­корозії; виконані роботи з екології, фізіології та корозійної активності сіркобактерій.