Коні Анатолій Федорович

Визначення і загальна характеристика

КО́НІ Анатолій Федорович (Кони Ана­­толий Фёдорович; 28. 01(09. 02). 1844, С.-Пе­тербург — 17. 09. 1927, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург) — російський право­знавець. Його мати актриса І. Юрʼєва походила із Полтав. губ. Від 1861 навч. на фіз.-мат. факультеті С.-Пе­тербур. університету. Після його закри­т­тя 1865 закін. юрид. факультет Моск. університету зі ступ. канд. н. за дослідж. «О не­­обходимой обороне». Роз­почав під­готовку до професор. зва­н­ня на каф. кримінал. права, однак через заборону закордон. від­ряджень пере­йшов на роботу до судових установ, зокрема 1867–70 був товаришем прокурора у Харкові. Від 1871 — прокурор, від 1877 — голова С.-Пе­тербур. окруж. суду. 1878 під його головува­н­ням від­бувся резонанс. процес над В. Засулич за звинуваче­н­ням у замаху на градоначальника С.-Пе­тер­бур­га Ф. Трепова. К. під­писав випра­вдал. вердикт присяжних, за що пере­ведений на посаду го­­ло­­ви цивіл. департаменту С.-Пе­тер­бур. судової палати. Від 1885 — обер-прокурор кримінал. касац. департаменту. 1888 керував роз­­­слідува­н­ням об­ставин аварії ім­­ператор. потяга побл. ст. Бірки Зміїв. пов. Харків. губ. (нині смт Нововодолаз. р-ну Харків. обл.), 1894 — загибелі пароплава «Володимир» побл. Одеси. Засуджував каральну політику цар. режиму, об­стоював принцип незалежності суд­дів від влади, закликав поважати людську гід­­ність на судових процесах. Сучасники від­значали блискучий оратор. стиль К. 1890 Харків. університет присвоїв йому ступ. д-ра кримінал. права за сукупністю праць (без захисту дис.). Обра­ний почес. чл. С.-Пе­тербур. АН у галузях юриспруденції (1896) і літ-ри (1900), почес. чл. Моск. університету (1892). У 1907–17 — чл. Держ. ради Рос. імперії, 1918–22 — проф. Петрогр. університету (нині С.-Пе­тербург). 1919 заарешт. ВЧК, звільнений за клопота­н­ням Наркомосу. 1924 з нагоди його 80-річчя від­булися урочис­ті збори РАН. Був зна­йомий із Л. Толстим, І. Тургенєвим, А. Че­­ховим, В. Короленком, товаришував із І. Гончаровим, І. Рєпіним, К. Станіславським, В. Не­­ми­ровичем-Данченком, К. Чуковським та ін., про багатьох з яких написав нариси.

Пр.: Очерки и воспоминания: Пуб­­лич. чтения, речи, статьи и заметки. С.-Пе­тербург, 1906; На жизнен­ном пути. С.-Пе­тербург, 1912–13. Т. 1–2; Ревель; Берлин, [Б. г.]. Т. 3–4; Ленин­град, 1929. Т. 5; Со­брание сочинений: В 8 т. Москва, 1966–69; Воспоминания о пи­­сателях. Ленин­град, 1969; Из­бран­ное. Москва, 1989.

Літ.: Памяти Анатолия Федоровича Кони // Тр. Пушкин. дома АН СССР. Москва; Ленин­град, 1929; Андре­ева А. П. Памяти Анатолия Федоро­вича Кони // Правоведение. 1978. № 4; Смолярчук В. И. Анатолий Федорович Кони. Москва, 1981; Сашонко В. Н. А. Ф. Кони в Петербурге–Петро­граде–Ленин­граде. Ленин­град, 1991.

Ю. С. Шемшученко

Завантажити статтю