Куражковський Юрій Миколайович
КУРАЖКО́ВСЬКИЙ Юрій Миколайович (Куражковский Юрий Николаевич; 15. 01. 1923, с. Корсаков Тульської губ., РФ — 14. 01. 2007, м. Ростов-на-Дону, РФ) — російський зоолог, еколог. Доктор географічних наук, проф. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Моск. університет (1947). Працював 1951–53 ст. н. с. Інституту зоології АН УРСР (Київ); 1953–60 — зав. лаб. лісівництва Воронез., заст. дир. Астрахан. заповідників, кер. робіт системи заповідників з екології, географії і кліматології; 1960–61 — наук. кер. Алтай. гір.-степ. дослід. станції; 1961–72 — доцент Горно-Алтай. і Астрахан. пед. інститутів; від 1973 — директор НДІ біології, завідувач кафедри екології і природокористування, від 1984 — проф.-консультант Ростов. університету (усі — РФ). 1987 на базі Тебердин. заповідника (РФ) створив Нар. академію екології і природокористування. Наукові дослідження: екологія диких копитних; атмосферна циркуляція як екол. чинник; екол.-геогр. закономірності харчування рослиноїд. тварин; екологія людини; історія становлення рад. заповід. справи. Запропонував методику екол. захисту рослин у сільс. і ліс. госп-ві; обґрунтував учення про заповідну справу як галузь наук.-практ. діяльності; зробив висновок, що життя існує лише в процесі руху через живе тіло потоків речовини, енергії та інформації (закон життя Куражковського).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Очерки природопользования. Москва, 1969; Заповедное дело в СССР. Ростов-на-Дону, 1977; Основные экологические законы. Теберда; Ростов-на-Дону, 1989; Проблема Всемирной экологической катастрофы и путь к устойчивому развитию человечества. Ростов-на-Дону, 1998; Философские тетради Юрия Николаевича Куражковского. Ростов-на-Дону, 2007.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
