Ліковський Едвард
ЛІКО́ВСЬКИЙ Едвард (Likowski Edward; 26. 09. 1836, м. Вжесня, нині Великопольс. воєводства, Польща — 20. 02. 1915, м. Познань, нині Великопольс. воєводства) — польський історик Церкви. Почес. д-р Яґеллон. університету в Кракові (1900). Член Краків. АМ (1887). Навч. у г-зіях, у м. Мюнстер (Німеччина) здобув ліценціат (1861) і докторат (1881) з теології. 1861 рукопоклад. на священика. 1865–73 — проф. історії Церкви Познан. духов. семінарії. Від 1887 — єпископ-суфраган Познанський; від 1914 — архієпископ Гнєзненський і Познанський; водночас 1895–1914 — голова Познан. товариства прихильників наук. Досліджував історію Брест. церк. унії 1596, критично оцінював потенціал сх. християнства та звичаї як православ., так і греко-катол. кліру. Серед праць — «Historia unii Kościoła ruskiego z Kościołem rzymskim» (1875), «Dzieje kościoła unickiego na Litwie i Rusi w XVII i XIX wieku uważane głównie ze względu na przyczyny jego upadku» (1880), «Unia brzeska w 1596» (1896), «Synody diecezji chełmińskiej obrządku wschodniego» (1902).
Рекомендована література
- M. Filipowicz. Edward Likowski jako historyk Kościoła unickiego (komunikat) // Roczniki Humanistyczne. 1993. Т. 41, z. 7.
Завантажити статтю
