Ловга Ольга Василівна
ЛО́ВГА Ольга Василівна (22. 10. 1974, м. Іршава Закарп. обл.) — майстриня художньої вишивки та бісероплетіння. Член НСМНМУ (2012). Закін. Тираспол. ліцей-коледж (Молдова, 1997). Від 2001 — керівник гуртків вишивки і бісероплетіння Іршав. будинку дит. творчості. Учасниця міських, всеукр. худож. виставок від 1996. Персон. — в Іршаві (2003, 2011), Ужгороді (2010–12). Вишиває скатертини, серветки та рушники хрестиком, гладдю, бісером. Створює намиста, сережки, ґердани (стрічкові, перетинчасті, розеткові та з підвісками), кризи, силянки (коміри, зубчасті), краватки, пояси у різних техніках бісероплетіння — паралел., голчатого, петел., плетіння, нанизування. Деякі вироби зберігаються в Закарп. музеї нар. архітектури та побуту (Ужгород).
Додаткові відомості
- Основні твори
- вишивки — скатертини (хрестиком із набором серветок, 1989; вирізуванням, 1993; гладдю, 1994), рушники та серветка (усі — 1992); ікони — «Ісус», «Діва Марія» (обидві — 1998), «Св. великомученик Георгій» (2006), «Св. Миколай Чудотворець» (2007; усі — хрестиком), «Св. княгиня Ольга» (2012), «Св. Олександр» (2013; обидві — бісером); сумочки — (1999, вишита хрестиком; 2000 — бісером; 2001 — бісером і стеклярусом); композиції — «Троянди» (2001), «Соняхи» (2007), «Польові квіти», «Маргаритки» (обидві — 2008); серія «Герби Закарпаття та Іршави» (2012; усі — бісером); гобелени — «Бузок» (1993), «Троянди» (1994), «Соняхи» (1997), «Проліски» (1998); краватка (2002), кризи (2006), ґердан (2007); бісерки з геом. орнаментами (2004–14); силянки з орнаментами усіх р-нів Закарпаття (2012).
Рекомендована література
- Штефаньо О. Світ у бісері // Новини Закарпаття. 2012, 30 черв.;
- Глушко В. І. Майстриня, яка веде у світ прекрасного // Культорол. джерела. 2013. № 1;
- О. Ловга. Яскраві барви мого життя: Альбом-каталог. Уж., 2015.
Завантажити статтю
Людина 
