Ляхович Петро
ЛЯХО́ВИЧ Петро (10. 01. 1953, с. Люково, община Інджія, нині Сербія — 03. 07. 2017, м. Сремська Митровиця) — український журналіст, культурний і громадський діяч у Сербії. Брат Михайла і Надії Ляховичів. Закін. Укр. Папську малу семінарію (Рим, 1972). Друкувався у ж. «Дзвони» (с. Руський Керестур), «Українське слово» (м. Новий Сад), серб. наук.-культур. часописі «Сунчани сат», г. «Сремске новине» (обидва — м. Сремська Митровиця); від 2005 — дописувач укр. г. «Рідне слово» (м. Новий Сад). Писав українською мовою. Автор кн. «Коломийка 25 — монографія товариства» (Мачванська Митровиця, 2005, у співавт.), «Монографія сім’ї Ляхович» (2008), «50 Вісників Коломийки» (2009; обидві — Сремська Митровиця), «О. Стефан Пітка. Життя присвячене Богу і народу» (Кула, 2014). Брав активну участь у громад. і культур. житті українців Сербії. Засн. і голова (2003–05) Товариства плекання укр. культури «Коломийка» у Сремській Митровиці, засн. і ред. його інформ. вид. «Вісник» (2003–12); ред. україномов. передачі «Українська веселка» на «Радіо Роял» у с. Лачарак побл. Сремської Митровиці (2005–06). Був дописувачем і блогер в Інтернет-вид. українців Сербії. Член та голова Відділу інформування Нац. ради укр. меншини Сербії.