Косяков Василь Антонович

КОСЯКО́В Василь Антонович (Косяков Ва­силий Антонович; 22. 03(03. 04). 1862 — 12. 06. 1921, Петроград, нині С.-Пе­тербург) — російський архітектор. Брат Г. Косякова. Професор (1890). Закін. С.-Пе­тер­бур. інститут цивіл. інж. (1885; викл. М. Султанов), де від 1888 й пра­цював: 1905–21 — директор Викладав також у Школі десятників Рос. тех. товариства, обіймав посади архітектора госп. упр. Синоду (від 1897), височайшого двору (1910-і рр.) та інспектора з будівництва при Кабінеті його імператор. величності (від 1914). Дотриму­вався форм неоренесансу, нео­бароко та неорос. стильового напряму. Розвинув тип однокупол. візант. храму з чотирма ап­сидами, який вперше запропонували у 1850-х рр. Д. Грімм і Р. Кузьмін. Серед реаліз. проектів у Росії — церква Милуючої Божої Матері у Галер. гавані на Великому проспекті Васильєв. о-ва, № 100 (1889–98, спів­автор Д. Пруссак), церква Богоявлен­ня на Гутуєв. о-ві на вул. Двинська, № 2 (1889–99), двір Києво-Печер. лаври на набережній Лейтенанта Шмідта, № 2 (1895–1900, за участі Б. Правдзика), прибутк. будинки на 7-й Червоноармій. вул., № 18 (1897) та на Малому проспекті С.-Пе­тербур. Сторони, № 57 — вул. Широка, № 30 — вул. Лахтинська, № 11 (1902), гол. корпус Вибор. паперопрядил. мануфактури АТ «Воронін, Лютш і Чешер» на Ви­бор. набережній, № 51 — вул. О. Матросова, № 2 (1899), Казан. церква при дворі Варлаам. монастиря на Старо-Петергоф. проспекті, № 29 (1904–10), Казан. церква Воскресен. Новоді­вичого монастиря на Моск. проспекті, № 100 (1908–12) у С.-Пе­тербурзі, Володимир. собор у м. Астрахань (1895–1902, конкурс 1888), Мор. собор у Крон­штадті (нині адм. р-н С.-Пе­тер­бурга, 1902–14), церква Миколи Чудотворця у с. Сабліно (нині Ле­нінгр. обл.; 1906–08), собор Спа­су Нерукотвор. Образа у с. Ку­ко­бой (1909–12), Казан. собор Да­нилів. жін. монастиря у с-щі Горушка (1900–18; нині обидва — Яро­слав. обл.). Спроектував Ми­кол. Мор. собор у м. Лібава (ни­ні Лієпая, Латвія; 1900–03). У 1890 брав участь у конкурсі на проект Англ. клубу в Катеринославі (нині Дніпропетровськ; 4-а премія, спів­автор А. Набатов). За його проектами на Волині зведено каплицю в с. Пилипи та пам’ят­ник на честь події 1888 у с. Високе (1889). Член С.-Пе­тербур. товариства архітекторів (1887). Автор низки наук. праць і навч. посібників, зокрема «Сельскохозяйственная архитектура. Служба: Курс лекций» (2-е изд., С.-Пе­тербург, 1904).

Рекомендована література

1. Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 — початку 20 століть. К., 1999.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю