Мисирков Крсте
МИСИ́РКОВ Крсте (Мисирков Крсте Петков; 18. 11. 1874, с. Постол побл. м. Пелла, Осман. імперія, нині Греція — 26. 07. 1926, Софія) — македонський лінгвіст, фольклорист, історик, культурний і громадський діяч. Один із найвидатніших діячів македон. нац. відродження; засн. македон. літ. мови. Навч. на істор.-філол. факультеті С.-Петербур. університету та у Новорос. університеті в Одесі. 1913–18 мешкав у Бессарабії, де брав участь у культурно-нац. житті місц. болгар і ґаґаузів. Його перша наук. публікація «О значеніи Моравскаго или Ресавскаго нарѣчія для современной и исторической этнографіи Балканскаго полуострова» зʼявилася 1898 у ж. «Живая старина» (вып. 3–4). У праці «За македонцките работи» (Софиjа, 1903; Скопjе, 2003) М. порушив проблеми в галузях історії, географії, лінгвістики, етнології, фольклористики. Особливу увагу привертають нар. епічні пісні, зокрема питання істор. і фольклор. образу короля Марка, чому присвятив дипломну роботу «Къ вопросу о народности и причины популярности Македонскаго Короля Марка» (підготував за матеріалами влас. експедиц. записів, зроблених улітку 1900 в Македонії, захистив 1902 у С.-Петербурзі). 1905 у підготовленому в Одесі македон. ж. «Вардар» М. опублікував запис епіч. пісні «Банут-Кралʼут за Марко-дилиjа ут Прилипа града» та 2-х ліричних. Три македон. пісні у його запису надрук. у підручнику «Хрестоматія по славянскимъ нарѣчиям. Вып. 1. Болгарский языкъ — Македонские говоры» (С.-Петербургъ, 1901) для вивчення македон. мови в С.-Петербур. університеті. Проблемам епіч. нар. творчості присвятив доповідь «Південнословʼянські епічні легенди про одруження короля Волкашина», виголошену на засіданні Істор.-філол. товариства в Одесі, що наступ. року була надрук. з дещо зміненою назвою («Южно-славянскіе эпическіе сказанія о женитьбе короля Волкашина въ связи съ вопросомъ о причинахъ популярности короля Марка среди южныхъ славянъ», О., 1909) й подана як магістер. дис. (не захищ.). Пізніше М. не полишав своїх дослідж. у галузі фольклористики, що цікавили його переважно у звʼязку з утвердженням нац. самобутності македон. народу, опублікував праці «Народния епос и Македония» (1919), «Крали Марко» (1923; обидві — Софія). 1993 академік Б. Ристовський видав знайдені ним в архіві П. Лаврова невідомі раніше фольклорні записи М. (20 македон. обряд. пісень). Його імʼя присвоєно Інституту македон. мови при Університеті Кирила і Мефодія в Скопʼє. В Одесі на фасаді будинку на вул. Канатна, № 28 встановлено мемор. дошку М. (2008).
Рекомендована література
Завантажити статтю
