Місаков Петро Татушович

МІСА́КОВ Петро Татушович (Мысачэ Петр ТIатIушэ; 03. 03. 1930, с. Псигансу, нині Кабардино-Балкарія, РФ — 12. 04. 1987, м. Нальчик, Кабардино-Балкарія, РФ) — кабардинський письменник. Закін. Літ. інститут у Москві (1956). Починав як поет — зб. лірич. віршів «Къурш пcынэ» («Гірські ручаї», 1955), «Уэращ зи фIыщIэр» («Твоя заслуга», 1958), «Уэгу пкIэлъей» («Небо на плечах», 1966), в яких домінуюють нар.-пісенні мотиви. Зб. віршів і поем «ЕтIуанэ щIалэгьуэ» («Друга молодість», 1977), зб. повістей і оповідань «Псыхъуэ гуащэ» («Королева долини», 1970), «Си Iыхьлыхэр» («Мої рідні», 1980; усі — Нальчик) — про людей праці; їм властиві публіцистичність, пристрасність. Писав п’єси. 1991 у Нальчику вийшло зібр. повістей, оповідань, п’єс М. «Тхыгъэхэр» («Твори»). Перекладав твори рос. та укр. письменників. У його перекл. кабардин. мовою опубл. низку поезій Т. Шевченка («Тарасова ніч», «Сон (На панщині пшеницю жала...)», «Минають дні, минають ночі...», «В неволі тяжко, хоча й волі» та ін.), деякі твори поетів Вінниччини (І. Глинського, А. Звірика, В. Рабенчука, М. Студецького, В. Тимчука). Окремі твори М. переклав Л. Пастушенко («Весільний гостинець» // «Вершини», О., 1975).

Завантажити статтю