Кіромов Кутбі
КІРО́МОВ Кутбі (Киромов Кутби; 18. 12. 1932, кишлак Урметан Согдій. обл., Таджикистан — 26. 10. 1995, Душанбе) — таджицький поет. Член СП Таджикистану (1963). Нар. поет Таджикистану (1991). Державна премія Таджикистану ім. Рудакі (1994). Закін. Душанбин. пед. інститут (1953), Вищі літ. курси при Літ. інституті в Москві (1967). Автор поет. зб. «Парвози меҳр» («Політ любові», 1962), «Бӯи нон» («Пахощі хліба», 1964), «Илҳом» («Натхнення», 1967), «Рези кӯҳсор» («Гірські наспіви», 1971), «Остони баланд» («Високий поріг», 1972), «Хоки пайвандӣ» («Слово про землю», 1974), «Чашми дил» («Очі серця», 1976), «Базми садоқат» («Відданість», 1978), «Пули сангин» («Кам’яний міст», 1980), «Сари баланд» («Горда голова», 1982), «Ҷоми Нур» («Чаша світла», 1983), «Дили бародар» («Братове серце», 1985; усі — Душанбе). Переклав таджиц. мовою окремі сонети В. Шекспіра, поезії А. Міцкевича, О. Блока, С. Єсеніна, М. Лермонтова, М. Некрасова, М. Каріма, С. Вургуна, М. Ісаковського, В. Інбер, Лесі Українки, М. Рильського.