Наша земля

«НА́ША ЗЕМЛ́Я» — су­спільно-політичний і літературно-художній ілюстрований журнал. Неофіц. орган Закарп. крайкому КП Чехо-Словач­чини. Виходив щомісяця від лютого 1927 до грудня 1928 в Ужгороді; всього — 23 номери. Засн. і гол. ред. — В. Ґренджа-Донський. На сторінках журналу друкували стат­ті з питань етно­графії, історії, су­спільно-екон. життя Під­карп. Русі, а також аналог. матеріали про історію, культуру та літературу українців на тер. УРСР, що було дуже цін­ним для духов. єд­ності українського народу по обидва боки Карпат. В. Ґренджа-Донський доводив: «...в Карпатській Україні (тоді Під­карпатська Русь) справді живе галузка великого українського народу». Журнал критикував політику чес. буржуазії на Закарпат­ті, послідовно боровся за соц. і нац. визволе­н­ня краю та воз­зʼ­єд­на­н­ня його в єдиній Українській Державі. На повний голос тема соборності України звучить, зокрема, у вірші В. Ґренджі-Донського «Роз­ділили Україну поміж ворогів» (1927), після публікації якого поета увʼязнили на 3 місяці, і в день винесе­н­ня вироку він занотував: «Сьогодні судив Україну чеський суд. Мені теж припало три місяці тюрми, причиною чого стала моя поезія “Роз­ділили Україну поміж ворогів”, і хоч як я боронився, викручувався, а також і оборонець мій Юлій Бращайко все можливе зробив, трибунал, що складався з одного чеха-русофіла, одного “рус­скаго” і одного чеського фашиста, засудив мене за той мій вірш». Часопис обʼ­єд­нав навколо себе про­гресив. письмен­ників Закарпа­т­тя — Ю. Боршоша-Кумʼятсь­кого, М. Тисянську, О. Джумурата, Ю. Станинця та ін., вміщував їхні художні твори, а також оповіда­н­ня В. Стефаника, Марка Черемшини, П. Козланюка, поезії П. Тичини, гуморески Остапа Вишні, стат­ті про творчість Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Кобилянської, С. Черкасенка тощо, фольклорні записи. За проукр. позицію журнал по­стійно пере­слідувала цензура й на поч. 1929 заборонила місц. влада.

Завантажити статтю