Недайвода Анатолій Костянтинович

Визначення і загальна характеристика

НЕДАЙВОДА́ Анатолій Костянтинович (16. 04. 1938, с. Приазовське Дні­проп. обл., нині смт Мелітоп. р-ну Запоріз. обл.) — кон­структор ракетно-космічної техніки. Доктор технічних наук (1986), професор (1994). Дійсний член Між­нар. академії астронавтики (1995). Закін. Дні­проп. університет (нині Дні­про, 1961). Працював у КБ хімавтоматики (м. Воронеж, РФ, 1961–65); від 1965 — у КБ «Салют», де про­­йшов шлях від інж. до ген. кон­структора (1994–2004, водночас — за­ступник ген. дир. Держ. косміч. наук.-вироб. центру); від 2004 — ген. кон­структор під­приємства «Головкосмос» (усі — Москва). Понад 20 р. без­посередньо очолював роботи з під­готовки й запусків різноманіт. косміч. апаратів та станцій на космо­дромі Байконур (Казах­стан) із викори­ста­н­ням ракет-носіїв «Протон». Під його керівництвом проведено завод. і льотні ви­пробува­н­ня перших транс­порт. кораблів по­стача­н­ня косміч. комплексу «Алмаз»; модернізовано й роз­роблено нові пер­спективні засоби виведе­н­ня (ракети-носії «Протон-М», «Рокот», «Ангара», роз­гін­ні блоки «Бриз-К», «Бриз-М»); у рамках між­нар. спів­робітництва роз­роблено й успішно діють у складі Між­нар. косміч. станції модулі «Зірка» та «Зоря»; завершено комплектацію орбітал. комплексу «Мир» модулями «Спектр» і «Природа»; роз­почато роз­робле­н­ня малих косміч. апаратів («Монітор-Е», «Казсат») та проектува­н­ня сімейства ракет-носіїв «Ангара». У роки його керівництва КБ «Салют» тісно спів­­працювало з КБ електро­приладобудува­н­ня (Харків, нині ПАТ «Хартрон») у галузі створе­н­ня баліст. ракет і важких косміч. апаратів, про що Н. згадує, зокрема, в ст. «Плодотворное сотрудничество с КБ “Салют”», опубл. у кн. «Сергеев Владимир Григорьевич — Главный кон­структор систем управления. К 100-летию со дня рождения» (Х., 2014). Автор моно­графії «Технологические осно­вы обеспечения качества ракетно-космической техники» (Мос­ква, 1998), наук. публікацій із про­блем оптимізації планува­н­ня назем. і льот. від­працюва­н­ня ракет-носіїв, проектува­н­ня малих косміч. апаратів для моніторингу природ. середовища та оптич. лазер. звʼязку апаратурою НВЧ-техніки і генерації пучками високих енергій.

Літ.: Дормидонтов А. Г. К звездам сквозь тернии. Академик В. Н. Челомей. К., 2004.

Б. Г. Лапідус, О. В. Савченко

Завантажити статтю