Конюхов Станіслав Миколайович

Визначення і загальна характеристика

КО́НЮХОВ Станіслав Микола­йович (12. 04. 1937, с. Бекренєво Вологод. обл., РФ — 03. 04. 2011, Дні­пропетровськ) — кон­структор ракетно-космічної техніки. Учень М. Янгеля. Доктор технічних наук (1987), професор (1991), академік НАНУ (1992). Герой України (2004). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1994, 1997, 2007). Держ. премії СРСР (1977) та України (2001) в галузі науки і техніки Премія ім. М. Янгеля АН УРСР (1991). Закін. Дні­проп. університет (1959). Від­тоді працював у КБ «Пів­ден­не» (Дні­пропетровськ): 1974–78 — нач. від­діл.–заст. гол. кон­структора КБ стратег. ракет і косміч. носіїв, 1978–84 — нач. від­діл.–заст. нач. проект. комплексу, 1984–86 — нач. і гол. кон­структор КБ косміч. апаратів, 1986–91 — 1-й заст. ген. кон­структора, 1991–95 — ген. кон­структор, від 1995 — ген. кон­структор–ген. дир. Водночас 1987–92 очолював каф. систем. проектува­н­ня Ін­ституту під­вище­н­ня кваліфікації Міністерства заг. машинобудува­н­ня СРСР та каф. проектува­н­ня літал. апаратів Нац. аерокосміч. університету «Харків. авіац. ін­ститут» (від 1995). Зробив знач. внесок у роз­робле­н­ня ракет. комплексів стратег. при­значе­н­ня, косміч. носіїв і апаратів, створених у КБ «Пів­ден­не». За­пропонував і об­ґрунтував принципи проектува­н­ня, конструюва­н­ня та екс­перим. від­працюва­н­ня міномет. схеми старту важких рідин. ракет, що значно покращило тактико-тех. характеристики ракет. комплексів, пере­даних на озброє­н­ня 1971–85. Керував роботами зі створе­н­ня ракетно-косміч. комплек­су «Морський старт» із ракетою «Зеніт-3SL», косміч. носія «Дні­про» на базі знятої з бо­йового чергува­н­ня ракети Р-36М УТТХ (15А18), косміч. носія легкого кла­су «Вега», ракетно-косміч. комплексу «Циклон-4», а також косміч. апаратів АУОС-СМ-КІ, «Січ-1», «Океан-О» тощо. За­без­­печував наук.-тех. су­провід екс­­плуатації ракет. комплексів стра­тег. при­значе­н­ня 15П118, 15П118М, 15П961. Наукові дослідже­н­ня: статична і динам. стійкість, рац. способи забезпече­н­ня просторової орієнтації, механіка взаємодії твердих тіл із пере­шкодами при гіпер­звук. швидкостях, праце­здатність кон­струкцій при швидкіс. пере­ходах в ін. сере­довище. Осн. наук. праці закритого характеру.

Пр.: М. К. Янгель — главный конструк­тор ракетно-космических систем // КНТ. 1996. Т. 2, № 2; Вероятностно-статистические методы проектирования сис­тем космической техники. Дн., 1997 (спів­­авт.); Минометный старт межконти­нентальных бал­листических ракет. Дн., 1997 (спів­­авт.); Янгель. Уроки и насле­дие. Дн., 2001 (спів­­авт.); В. Ф. Уткин — выдающийся ученый и кон­структор ракетно-космической техники // КНТ. 2003. Т. 9, № 4; При­званы временем. Дн., 2004 (спів­­авт.); Точность выведе­ния ракет-носителей. Дн., 2009 (спів­­авт.).

Літ.: Станислав Конюхов. Биобиб­лио­графия ученых Украины. К., 2007.

В. В. Пилипенко

Завантажити статтю