Озброєння та військової техніки Збройних сил України Центральний науково-дослідний інститут

Визначення і загальна характеристика

ОЗБРО́ЄННЯ ТА ВІЙСЬКО́ВОЇ ТЕ́ХНІКИ ЗБРО́ЙНИХ СИЛ УКРАЇ́НИ Центральний науково-дослідний інститут (ЦНДІ ОВТ ЗСУ)  — головна науково-дослідна установа Міністерства оборони України, що проводить комплексні наукові дослідження з проблем воєнно-технічної політики у сфері розвитку озброєння, військової та спеціальної техніки. Засн. 1997 у Києві на базі Наук. центру Сухопут. військ та Наук. центру проблем захисту від високоточ. зброї при Київ. інституті Сухопут. військ. 2013 Наук. центр бойового застосування ракет. військ і артилерії Сум. університету переформовано у філію ЦНДІ ОВТ ЗСУ, 2015 її відокремлено та реорганізовано у Н.-д. центр ракет. військ і артилерії у складі Сухопут. військ ЗС України. Структура ЦНДІ ОВТ ЗСУ: командування; наук.-організац. відділ; група гол. н. с. із наук. керівництва дослідж.; наук.-інформ. відділ; н.-д. лаб. автоматизації наук. дослідж.; н.-д. упр. воєнно-тех. політики (відділи: обґрунтування осн. напрямів розвитку системи озброєння ЗС; формування пріоритет. напрямків воєнно-тех. політики з н.-д. лаб. наук.-метод. забезпечення заходів військ.-тех. співробітництва; наук.-метод. забезпечення розроблення і реалізації програм розвитку озброєння та військ. техніки (ОВТ) і держ. оборон. замовлення; проблем розвитку оборон. технологій); н.-д. упр. розвитку ОВТ Сухопут. військ (відділи: розвитку ОВТ бронетанк., механізов. та високомобіл. військ; розвитку ракет. та артилер. ОВТ; розвитку ОВТ заг. призначення з н.-д. лаб. розвитку назем. роботизов. комплексів (систем); розвитку ОВТ сил спец. операцій; розвитку засобів захисту та живучості ОВТ; розвитку ракет. ОВТ тактич. і оперативно-тактич. призначення); н.-д. упр. розвитку ОВТ Повітр. Сил (відділи: розвитку зеніт. систем та комплексів; розвитку авіац.-косміч. систем (комплексів); розвитку радіотех. засобів), н.-д. упр. розвитку ОВТ спец. військ (відділи: розвитку засобів зв’язку та тех. захисту інформації; розвитку засобів радіоелектрон. боротьби; розвитку засобів інж. озброєння та радіац., хім. і біол. захисту; розвитку ОВТ на нетрадиц. принципах дії з н.-д. лаб. розвитку засобів топогеодез. забезпечення і геоінформ. систем), н.-д. упр. розвитку мор. озброєнь і техніки Військ.-Мор. Сил (відділи: розвитку мор. озброєнь; розвитку військ.-мор. техніки; розвитку радіотех. та спец. обладнання Військ.-Мор. Сил); н.-д. відділи: проблем відновлення ресурсу та ремонту ОВТ на підприємствах промисловості; патентно-ліценз., винахідниц. та раціоналізатор. діяльності у ЗС України. Наукові дослідження: формування і реалізація держ. політики з питань нац. безпеки; пріоритетні напрями військ.-тех. політики зі створення новіт. озброєння та перспективи розвитку оборон. технологій і оборонно-пром. комплексу; впровадження інновац. технологій у ЗС України; методи проведення відновлюв. ремонту ОВТ; розроблення тактико-тех. вимог до пріоритет. зразків (систем) ОВТ ЗС України; прогнозування розвитку ОВТ ймовір. супротивників, світ. тенденцій розвитку засобів зброй. боротьби та їхнього впливу на розвиток системи озброєння ЗС України. У ЦНДІ ОВТ ЗСУ працюють 224 особи, зокрема 22 д-ри н. і 72 канд. н. за осн. місцем роботи, а також 5 і 13 відповідно — за сумісництвом. Серед відомих науковців — І. Чепков, М. Васьківсь­кий, С. Лапицький, П. Чабаненко, В. Слюсар, В. Зубарев, І. Романенко, І. Олійник, А. Довгополий, М. Шишанов, М. Луханін, В. Рижих. Від 1998 Інститут видає «Збірник наукових праць» (з грифом обмеження доступу), від 2014 — наук.-тех. ж. «Озброєння та військова техніка». Перший нач. — О. Ковтуненко (1997–2006), від 2012 — І. Чепков.

Завантажити статтю