Клячківський Дмитро-Роман Семенович

Визначення і загальна характеристика

КЛЯЧКІ́ВСЬКИЙ Дмитро-Роман Семенович (псевд.: Клим Савур, Панас Мосур, Охрім, Балаш, Омелян Кримський, Блондин; 04. 11. 1911, м. Збараж, нині Тернопільської обл. — 12. 02. 1945, побл. с. Суськ, Костопільський р-н, Рівненської обл.) — військово-політичний діяч ОУН. Закінчив гімназію у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), юридичний факультет Львівського університету. У 1932–34 служив у польській армії. До 1939 працював у кооперативах «Народної торгівлі» у Збаражі та Станіславі, був членом правління Збаразької організації спортивного товариства «Сокіл» (1937–38). У 1937 заарештований польською владою, однак через відсутність доказів антиурядової діяльності незабаром звільнений. 1940 очолив юнацьку референтуру Станіславського обласного проводу ОУН. 10 вересня того ж року заарештований органами НКВС, у січні 1941 на т. зв. процесі 59-ти у Львові засуджений до розстрілу, заміненого на 10 років позбавлення волі. У липні 1941 втік із в’язниці у м. Бердичів (Житомирська обл.). Від січня 1942 — керівник Крайового проводу ОУН(б) на Північно-західних українських землях (Волинь і Полісся). Один з організаторів, у травні–листопаді 1943 — головнокомандувач УПА. На 3-му Надзвичайному великому зборі ОУН(б) виступив за розгортання широкої збройної боротьби з нацистами і представниками радянської влади. Зробив значний внесок у розбудову структури й тактики повстанців, зміцнення боєздатності та дисципліни в УПА. Ініціював проведення адміністративної, земельної, воєнної та шкільної реформ на підконтрольній УПА території. Водночас є причетним до необґрунтованих репресій щодо вояків УПА та цивільного (українського і польського) населення. Від січня 1944 — командувач УПА–Північ. Загинув у бою з підрозділами НКВС (ймовірно, похований у Рівному). 1952 постановою УГВР відзначений Золотим Хрестом заслуги ОУН, отримав звання полковника УПА. 1992 на місці його загибелі встановлено пам’ятний хрест, 1995 у Збаражі — пам’ятник.

Завантажити статтю