РАЦІБО́РСЬКИЙ Марʼян (Raciborski Marian; 17. 09. 1863, с. Бжустова, нині Свентокшиського воєводства, Польща — 24. 03. 1917, м. Закопане, Польща) — польський ботанік. Доктор філософії (1894), професор (1900). Закінчив Яґел­лонський університет у Кракові (1890), де водночас з на­вча­н­ням працював від 1885 (з пере­рвами): 1912–17 — професор Ін­ституту ботаніки. 1890–94 стажувався в університетах Польщі, Німеч­чини та Франції. 1893–96 — асистент кафедри фізіології рослин Університету Мюнхена; 1896–1900 — керівник дослідної станції тютюну на острові Ява; 1900–09 — завідувач кафедри ботаніки Львівської рільничої академії; 1909–12 — завідувач кафедри ботаніки, організатор і директор Біо­логічно-ботанічного ін­ституту Львівського університету. Провадив активну діяльність з інвентаризації та охорони памʼяток природи Галичини, сприяв від­кри­т­тю у провінційних містах крає­знавчих музеїв. 1917 пере­їхав до Закопаного. Член Польського наукового товариства імені М. Коперника, Фізіо­графічної комісії Польської АH. Наукові дослідже­н­ня з анатомії, фізіології і цитології рослин, фітопатології, палеоботаніки, мікології. Ініціатор ви­вче­н­ня фітогео­графії й історії рослин­ного світу, реліктових рослин Польщі. Роз­робляв методи боротьби з хворобами і шкідниками рослин.