Прийма-Богачевська Рома
ПРИ́ЙМА-БОГАЧЕ́ВСЬКА Рома (03. 03. 1927, м. Перемишль, Польща — 25. 05. 2004, м. Нью-Йорк, США) — танцівниця, хореограф. Дочка Остапа та Іванни Прийм. Навчалася танцю у школі при Львівському оперному театрі. 1939–44 — артистка балету в трупі Львівського театру опери та балету. Від 1944 — у Відні. 1947 одержала диплом Музичної академії як танцівниця і хореограф. Сучасному танцю навчалася у віденській студії Г. Кройцберґа, де отримала досвід експресіоністичного танцю. 1947–49 — прима-балерина в театрах Іннсбрука й Зальцбурґа (Австрія), також виступала з концертами із І. Приймою як піаністкою. Від 1951 — у трупі Р. Сорель в Монреалі (Канада). З власною сольною програмою «Танці і характери України» гастролювала в Європі, Канаді, США. Від 1951 — у Нью-Йорку, де танцювала в трупі М. Ґрем. Характерні танці П.-Б. — «Ікона», «Мамона», «Страхіття війни», «Святий танець». Використовувала стилізовану українську фольклорну образність — «Верховина», «Відьма», «Жниця», «Обливаний понеділок», «Русалка», «Сваха», «Чайка». 1964 організувала власні школи балетного й українського народного танцю в Нью-Йорку. Проводила літні курси українського танцю в юнацьких таборах української діаспори. Створила молодіжний ансамбль «Сизокрилі», у репертуарі якого — тематичні танці: «Боротьба за волю», «Хрещення України», «Сюїта Івасюка», «Чорнобильська трагедія»; ансамбль гастролював 1992 в Івано-Франківську, Києві, Львові, Харкові. Поставила дитячі балети-казки «Попелюшка» (1967), «Квіт папороті» (1971) із музикою І. Соневицького та ін., балетну сцену в опері «Анна Ярославна» А. Рудницького (1969).
Рекомендована література
- Пастернакова М. Українська жінка в хореографії. Вінніпеґ; Едмонтон, 1963;
- H. Perozak Smindak. Capacity Audience Applauds Premiere of «Cinderella» // The Ukrainian Weekly. 1967, 4 March;
- Ґой-Стром С. В пам’ять Роми Прийми-Богачевської (1927–2004) // Свобода. 2004, 20 серп.;
- Вишотравка Л. І. Розвиток творчого стилю Мері Вігман у хореографічних студіях українських танцюристок в Галичині (30–40 роки ХХ століття) // Мистецтвознавчі записки. 2011. Вип. 19.