Прийма Остап Іванович

ПРИ́ЙМА Остап Іванович (1886, с. Селиська, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 16. 04. 1937, Львів) — лікар, громадський діяч. Чоловік І. Прийми, батько Р. Прийми-Богачевської. Закінчив Академічну гімназію у Львові (1904), навчався у Львівському університеті. 1912 здобув докторат із медицини у Відні, де й розпочав лікарську практику. Під час 1-ї світової війни служив офіцером-лікарем в австро-угорській армії на фронті. У період ЗУНР — організатор і начальник (комендант) центрального військового шпиталю у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), референт санітарно-медичної служби в Державному секретаріаті військових справ; мав військове звання сотника-лікаря. Від 1919 очолював також відділ Українського (Київського) Червоного Хреста у Західній обл. УНР. Після відступу підрозділів УГА наприкінці травня 1919 залишився у Станіславі з пораненими і хворими вояками. Від осені 1919 займався лікарською практикою на Львівщині, від 1924 — у м. Перемишль (Польща), від 1928 — у Львові. Член Українського лікарського товариства (від 1912), брав активну участь у громадському житті.

Рекомендована література

1. 25-ліття Українського Лікарського товариства і Медичної Громади. Л., 1935;
   Google Scholar Internet
2. Посмертні згадки. Доктор Остап Прийма // Діло. 1937, 17 квіт.;
   Google Scholar Internet
3. Сапіга О. Організація військових госпіталів Української Галицької Армії та їх матеріальне забезпечення (1918–1920 рр.) // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Сер. Історія. 2010. Вип. 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю