Ринку і економіко-екологічних досліджень Інститут НАНУ

РИ́НКУ І ЕКОНО́МІКО-ЕКОЛОГІ́ЧНИХ ДОСЛІ́ДЖЕНЬ Ін­ститут НАНУ Заснований 1970 як Одеське від­діле­н­ня Ін­ституту економіки АН УРСР, від 1991 — Ін­ститут про­блем ринку та економіко-екологічних досліджень НАНУ, від 2021 — сучасна назва. Нині у його структурі діють 7 від­ділів: ринкових механізмів і структур; економічного регулюва­н­ня природокористува­н­ня; економіко-екологічного роз­витку приморських регіонів; роз­витку під­приємництва; роз­витку регіональних економічних систем; ринку транс­порт­них послуг; інтеграції науки, освіти і бізнесу. На по­стійній основі та за сумісництвом працюють 106 осіб, на наукових посадах — 52, з них 21 доктор і 22 кандидати наук. Ін­ститут проводить та координує фундаментальні та прикладні соціо-економіко-екологічні дослідже­н­ня, здійснює наукові екс­пертизи та надає консультації у галузі екологізації секторів національної і регіональної економіки, роз­робляє стратегії і тактику сталого роз­витку територіально-галузевих і господарських комплексів. Сформувалися та діють наукові школи: роз­витку ринкових від­носин та під­приємництва; економіки природокористува­н­ня; регіональної економіки; теорії сталого роз­витку транс­порт­ного сектору національної економіки. Серед ві­домих науковців — Б. Буркинський (від 1980 — директор), О. Єрмакова, С. Ільченко, О. Лайко, М. Мелешкін (1970—80 — перший директор), О. Нікішина, В. Степанов, Т. Уманець, Н. Хумарова. Видають збірник наукових праць «Економічні ін­новації» (від 1998), журнали «Економіка харчової промисловості» (від 2008), «Економіка. Екологія. Соціум» (від 2017). Ін­ститут спів­працює з науково-дослідними установами Австрії, Болгарії, Греції, Грузії, Молдови, Польщі, Румунії, Туреч­чини.

Завантажити статтю