ФРОЙШТЕ́ТЕР Григорій Борисович (08. 06. 1925, Він­ниця — 14. 08. 2008, м. Чикаґо, шт. Іл­лінойс, США) — фахівець у галузі нафтохімії. Доктор технічних наук (1987), професор (1989). Закінчив Одеський політехнічний ін­ститут (1947). Від­тоді працював на Курахівській тепловій електро­станції (нині Покровський р-н Донецької обл.) та КБ «Воєнмор­проєкт» (Севастополь); 1948–65 — завідувач від­ділу за­стосува­н­ня палива Українського НДІ місцевої паливної промисловості; водночас 1958–61 — доцент Українського ін­ституту водного господарства; 1965–68 — старший науковий спів­робітник, 1969 — завідувач лабораторії, 1970–90 — завідувач від­ділу процесів та апаратів, 1991–92 — головний науковий спів­робітник Українського НДІ нафтопереробної промисловості «МАСМА» (усі — Київ). Від 1994 — у Чикаґо. Засновник наукової школи з реології, гідродинаміки й тепломасооб­міну у високовʼязких дис­персних системах. Роз­робляв нові процеси та апарати виробництва пластичних мастил, присадок та мастильно-холодильних рідин. Створив узагальнену реологічну модель неньютонівського вʼязкопластичного середовища з урахува­н­ням температурного чин­ника, отримав аналітичний роз­вʼязок задачі про роз­поділ часток палива для роз­рахунку опору шару.