Рашкович Марія Павлівна

Визначення і загальна характеристика

РАШКО́ВИЧ Марія Павлівна (1859, Одеса — 23. 07. 1952, Кишинів) — земський лікар, громадська діячка. Навчалася у Бернському університеті (Швейцарія, 1879–80), закінчила Вищі жіночі медичні курси в Санкт-Петербурзі (1886). Від 1887 працювала в повітовій земській лікарні в Костянтинограді (нині м. Берестин Харківської обл.) під керівництвом О. Корчака-Чепурківського. 1889–92 очолювала притулок для дітей, яких залишили батьки, в Херсоні; від 1893 — помічниця бессарабського губернського санітарного лікаря в Кишиневі (на той час посаду обіймав О. Корчак-Чепурківський). 1896 брала участь в організації у Кишиневі літньої колонії для нужденних учнів та народної безоплатної бібліотеки-читальні, 1908 ініціювала створення пересувного шкільного музею природничих наук. Була членкинею низки просвітницьких та благодійних товариств. Одна з перших жінок — земських лікарів. Наукові праці присвячені питанням організації земських медичних установ та санітарним проблемам земської медицини. Авторка 2-томного підручника «Краткий курс естествознания и гигиены» (Москва, 1907–08), науково-популярної брошури «Дифтерит или гнилая жаба. Как распознать эту болезнь и уберегаться от нее» (Москва, 1892; Кишинев, 1894; Москва, 1895; 1897; 1903; 1912; 1923). Залишила спогади, опубліковані у виданні «Воспоминания врачей Юлии Ал. Квятковской и Марии П. Рашкович и краткие биографии Н. А. и С. П. Дорошевских, Е. П. Джунковской и Е. И. Кристи-Сицинской» (Париж, 1937).

Завантажити статтю