Лупащенко Ірина Володимирівна
ЛУПА́ЩЕНКО Ірина Володимирівна (20. 08. 1971, м. Сквира, нині Білоцерківського р-ну Київської обл.) — художник-сценограф, живописець. Членкиня НСТДУ (1999). Закінчила Київський інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну (1996). У 1997—2016 — головний художник Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру імені М. Садовського. Створила сценографію та костюми до майже 100 вистав, зокрема «Камінний господар» Лесі Українки (1997, реж. В. Селезньов), «Дуенья» Р. Шерідана (1999, реж. Г. Мельник), «Маруся Чурай» за Л. Костенко (2000, реж. В. Селезньов), «Кохання в стилі бароко» Я. Стельмаха (2003, реж. Т. Славінська), «Потрібен брехун» Д. Псатаса (2004), «Ревізор» М. Гоголя (2006; обидві — реж. В. Селезньов), «Наталка Полтавка» І. Котляревського (2007, реж. А. Концедайло), «Трамвай “Бажання”» Т. Вільямса (2013, реж. Г. Сиротюк), «У неділю рано зілля копала…» О. Кобилянської (2014, реж. Т. Славінська; вистава протягом 20-ти років у репертуарі театру). Практикує «дієву сценографію» Д. Лідера (студіювала в нього 1996—99) в театральному мистецтві: узагальнення драматичного матеріалу, метафорична символіка та виразні образні асоціації є у всіх роботах художниці. Від 2017 працює в галузі живопису, втілюючи свій театральний досвід у власній колористичній та образній манері. Станкові твори тематично обʼєднані в 3 серії: «Нескорені» (22 роботи), «Душа Арлекіна» (18 творів; обидві — 2022), «Її Всесвіт» (2023; 44 твори).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Надія» (2021), «Свята Україна», «Раб Свободи» (обидва — 2022).




