КА́РПОВ Володимир Порфирович (Карпов Владимир Порфирьевич; 28. 03(09. 04). 1870, Москва — 14. 07. 1943, м. Саратов, РФ) — російський гістолог, ембріолог, цитолог. Доктор медицини (1904), професор (1915). Закiн. Моск. університет (1893), де й працював (з пере­рвою): від 1910 — приват-доцент, від 1914 — екс­траординар. професор кафедри гістології та ембріології, зав. гістол. кабінету; 1897–1906 — у Моск. с.-г. ін­ституті; водночас 1898–1916 — викладач 1-ї Моск. зуболікар. школи, від 1907 — Моск. вищих жін. курсів. Від 1917 — проф. Вищих жін. курсів у м. Катеринослав (нині Дні­пропетровськ), 1918 брав участь в організації на їхній базі і був першим ректором Катеринослав. університету, викладав у Мед. академії. Спів­засн. (1921) i ред. «Екатеринославского медицинского журнала». Від 1925 — проф., завідувач кафедри гістології, декан мед. факультету 2-го Моск. університету. Від 1932 — на пенсії. Досліджував прямий поділ клітин, прижит­тєву будову ядра, за­пропонував нову інтер­претацію мітозу. Зробив знач. внесок у роз­робле­н­ня заг. теорії мікро­скопа. Дослідив і опублікував біо­графію Ж.-Б. Ламарка. Пере­клав російською мовою усі твори Аристотеля на біол. тематику. Автор низки праць з філософії (роз­вивав ідею т. зв. орган. натурфілософії, ви­ступав із критикою віталізму) та історії біо­логії.