Каламін — Енциклопедія Сучасної України

Каламін

КАЛАМІ́Н – мінерал, основний водний силікат цинку острівної будови. Ін. назва – геміморфіт. Zn4[(OH)2Si2O7]·H2O. Містить (%): ZnO – 67,5; SiO2 – 25,0; H2O – 7,5. Сингонія ромбічна. Кристали таблитчасті, призматичні, безбарвні. Утворюють соско- і гроноподібні сталактити, рідше – суціл. та зернисті агрегати. Густина 3,45, твердість 4,5–5,0. Форми виділення – щільні маси білого, сірого, жовтого, бурого та зеленого і голубого кольорів. При нагріванні верх. і нижній кінці кристалу заряджаються різнойм. електрич. зарядами. Типовий мінерал зони окиснення свинц.-цинк. родовищ.

В. С. Білецький

Статтю оновлено: 2012

Покликання на статтю
В. С. Білецький . Каламін // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=10363 (дата звернення: 28.07.2021)