Каламітська затока — Енциклопедія Сучасної України

Каламітська затока

КАЛАМІ́ТСЬКА ЗАТО́КА – затока у північній частині Чорного моря. Вдається на 13 км у Кримський п-ів між мисами Євпаторійський (на Пн.) і Лукулл (на Пд.). Шир. біля входу 41 км. Глиб. від 5–10 м до 20–30 м. У затоку впадають річки Альма та Булганак-Західний. Пд. береги затоки абразійні, глинисті, пн. – акумулятивні, піщані. Дно у прибереж. частині вкрите кварцово-черепашк. піском з уламками черепашок, що утворюють 2 паралельні з берегом підвод. вали. На глиб. понад 20 м поширені мули. Т-ра води влітку від +22 до +24 °С, взимку – від +0,6 до +0,7 °С. Солоність води 18 ‰. У пн. частині К. з. – м. Євпаторія.

Ю. О. Амброз

Статтю оновлено: 2012

Покликання на статтю
Ю. О. Амброз . Каламітська затока // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=10364 (дата звернення: 21.06.2021)