Камишний Юрій Костянтинович
КАМИ́ШНИЙ Юрій Костянтинович (25. 04. 1962, Житомир) — живописець і графік. Син К. Камишного. Народний художник України (2016). Обл. премія ім. Лесі Українки (2001), міжнар. премія ім. М. Реріха (2006), всеукр. премія ім. І. Огієнка (2008). Член НСХУ (1992). Закін. Одес. художнє училище (1982; викл. В. Власов, К. Філатов). Працював у Житомир. організації НСХУ (1980–2005). На творчій роботі. Учасник вітчизн. і зарубіж. мистецьких виставок та пленерів від 1986. Персон. — у Житомирі (1990, 1992, 1996–97, 2000, 2003, 2006–10), Києві (2005–06, 2008–09), Львові, Москві (обидві — 2005), Одесі (2006–09), м. Новоград-Волинський (Житомир. обл., 2008). Створює переважно пейзажі та натюрморти, поєднуючи реалізм з етнокультур. пластом. Окремі роботи зберігаються у Музеї космонавтики ім. С. Корольова (Житомир), Літ.-мемор. музеї Лесі Українки (м. Новоград-Волинський), Львів. галереї мистецтв, Одес. музеї ім. М. Реріха.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Натюрморт із фруктами» (1985), «Натюрморт з осою» (1989), «З бабусиних долонь. Осінь» (1991), «Земля і Небо» (1994), «Натюрморт з абрикосом» (1995), «Літо стрекоче» (1996), «Узимку» (1998), «Вечір» (1999), «Бабусині вишні» (2000), «Жовтий світ» (2001), «Я теж україночка» (2004), «Сніг на коси» (2005), «Не запрошена у вирій», «Ті, що за нас несуть хрест» (обидва — 2008), «Знак двох» (2009), «Молитва за незігрітих» (2010).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
