Іов — Енциклопедія Сучасної України

Іов

ІО́В (Павлишин Василь Степанович; 05. 06. 1956, с. Конюхи Козів. р-ну Терноп. обл. – 08. 02. 2019, похов. у с. Гаї Шевченківські Терноп. р-ну Терноп. обл.) – церковний діяч УПЦ КП. Ордени св. архістратига Михаїла (1999), св. Миколая Чудотворця, Юрія Переможця (обидва – 2006), Христа Спасителя (2012). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2010). Закін. Львів. політех. ін-т (1981), Ленінгр. духовну академію (нині С.-Петербург; 1985). У 1982 рукопоклад. у сан диякона, 1983 – священика. Від 1984 служив у Львів.-Терноп. єпархії РПЦ. 1989 перейшов в УАПЦ, признач. секр. єпарх. упр. Терноп.-Бучац. єпархії, настоятелем Свято-Дмитрів. храму с. Плотича (Терноп. р-ну). Учасник об'єдн. собору УАПЦ і УПЦ, на якому утвор. УПЦ КП (1992). У квітні 1995 прийняв чернечий постриг, 5 травня того ж року хіротонізов. на єпископа Кременецького та Збаразького, від листопада – єпископ Тернопільський і Кременецький. 23 січня 2004 возвед. у сан архієпископа. 2012 звільнений на покой, виключений зі складу єпископату УПЦ КП за спробу розколу.

А. С. Мирончук

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
А. С. Мирончук . Іов // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=12538 (дата звернення: 21.10.2021)