ІЗМАЇ́ЛЬСЬКИЙ СВЯ́ТО-КОСТЯНТИ́НО-ОЛЕ́НИНСЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Перша докум. згадка про монастир (як архі­єрей. двір) датов. 1864, коли м. Ізмаїл (нині Одес. обл.) було у межах Нижньо-Дунай. єпис­копії Кишинів. єпархії Румун. Православ. Церкви. 1936 освячено церкву на честь св. рівно­апостол. Костянтина та Олени. Храм побудовано на місці згорілого деревʼяного. Від 1944 — у юрисдикції РПЦ. 1962 закритий. Тут діяв музей атеїзму. Від 1992 у храмі знову провадили службу. 2001 з благослові­н­ня митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела (Сав­віна) монастир від­новлено. 2004 зі Спасо-Преображен. собору м. Бол­град (Одес. обл.) повернуто чудотворну ікону Божої Матері «Духмяний цвіт». 2006 храм від­ре­ставровано. Настоятель від 2002 — архімандрит Сергій (Михайленко). Кількість насельників — 15 осіб, з них 7 у священ. сані та 3 монахи. Від 2007 виходить монастир. листок «Голос обителі». У монастирі зберігаються також шанована ікона Божої Матері «Всіх Скорботних Радість» і 2 ковчеги з частками мощей 48-ми святих.